З освітянки — у військові: історія волинянки з 100 бригади

Військовослужбовиця Світлана з позивним «Фотинія», яка служить у складі 100 окремої механізованої бригади, розповіла про свій шлях у війську та роботу з цивільним населенням під час війни.

Історією волинянки розповіли на фейсбук-сторінці бригади.

Жінка родом із селища Колки на Волині. До повномасштабного вторгнення майже 30 років працювала у сфері освіти — у місцевому центрі професійної освіти. За фахом вона технік-технолог із приготування їжі.

До лав Збройних Сил України Світлана приєдналася у травні 2022 року. До цього з перших днів вторгнення займалася волонтерством. Службу розпочала кухарем у Луцькому батальйоні територіальної оборони.

“На той момент я була переконана: ситий солдат — це 50% успіху”, — каже військовослужбовиця.

Згодом вона перейшла до підрозділу цивільно-військового співробітництва, де отримала офіцерське звання. Нині обіймає посаду начальниці секції цивільно-військового співробітництва мотопіхотного батальйону.

За словами “Фотинії”, її робота полягає у взаємодії з цивільними, підтримці військових та супроводі родин полонених, загиблих і зниклих безвісти, а також допомозі пораненим.

“Комунікація і професійні навички — це основа нашої роботи”, — зазначає вона.

Найскладнішими, каже військова, є розмови з родинами загиблих та зниклих безвісти.

“Я пам’ятаю, як на Харківщині ми проводили примусову евакуацію. Пам’ятаю очі людей, які прощалися зі своїми домівками. Той біль, який неможливо передати словами”, — розповідає Світлана.

За її словами, після війни українським військовим знадобиться значна психологічна підтримка.