Зі скрипкою та українською піснею: музикантка та співачка з Володимира виступили у Польщі
Завдяки двом талановитим володимирчанкам українська пісня пролунала у польському місті Замость. Сестри Ірина та Олена Гонтарук на весняному фестивалі «Майовка» виконували улюблені поляками «Гей, соколи», «Ой на горі два дубки», «Ти ж мене підманула» і, звичайно, гімн України.
Іра – вчителька англійських курсів, яка багато років займалася співами у вокальній студії “Лодомир”, Оленка – візажистка та скрипалька, яка навчається в Національній музичній академії імені Чайковського.
Чому ви вирішили поїхати саме туди?
Олена Гонтарук разом зі своїм чоловіком та свекром записала відео, на якому на різних музичних інструментах грали гімн України. Її вчителька зі школи показала це відео полякам. Мешканцям Замостя сподобалася гра музикантів і вони запросили дівчину разом з її чоловіком на весняний фестиваль.
Особа з якою скрипалька постійно тримала контакт – це один з головних екскурсоводів і волонтерів у Замості – Войтек Лозевич.
Оскільки чоловік не міг виїхати, то вчителька запропонувала взяти сестру Іру.
“Ми готували насичену програму з українськими піснями, але натомість 3 рази виконували пісню “Гей соколи”, яку поляки дуже люблять і мають польську версію цієї пісні, “Ой на горі два дубки”, “Ти ж мене підманула” та найважливіше – Гімн України”, – розповіла Ірина.
Як вас зустріли?
Нас зустріли дуже тепло, нам завжди допомагали там, де це було необхідно та навіть більше. Нас пригощали різними стравами безкоштовно, просто тому, що ми українки та “красиві дівчини”.
З нами постійно спілкувалися та розпитували про наше життя. Після виступу з нами багато фотографувалися, тому що ми були у красивих вишиванках. А після гімну, коли Іра розплакалася, то полячки підійшли та як сестри, міцно та тепло обійняли і плакали разом зі мною і Оленкою, яка теж згодом не втрималася, висловлюючи свої співчуття щодо ситуації в Україні.
“Кожне слово та нота гімну, який ми співали нашим дружнім сусідам, ніби задівало всі струни мого серця”, – поділилася емоціями Іра.
Нам провели екскурсії, з нами ще за чашечкою кави в тісному колі співали українські пісні і це було дуже душевно.
Які емоції у вас викликала ця поїздка?
Ми гуляли вуличками Польщі й не могли прийняти за залежне їхню буденність: те, як місцеві безтурботно йшли по своїх справах і ні за що не хвилювалися. Ця безтурботність не сприймалася й була якоюсь чужою.
Іра ділиться, що не могла співати гімн без кому в горлі та трепету в голосі, проте вона розуміла, що мусить це зробити. Після їхнього з сестрою виступу, одна з полячок крикнула “Слава Україні!” і їй усі, звичайно ж, відповіли “Героям слава!”
Ми дуже розчулили та розчулилися, адже співали про бажану свободу та нашу гірку реальність.
