«Хочу, щоб Нововолинськ був спокійним, сучасним європейським містом і прикладатиму для цього максимум зусиль», – інтерв’ю з Юрієм Сиротюком

БУГ поспілкувався з депутатом Волинської обласної ради, успішним нововолинським бізнесменом, власником ТЦ «FORest» та мережі супермаркетів у Нововолинську Юрієм Сиротюком, який нещодавно відзначив 50-літній ювілей. Говорили про перепони на шляху до ведення бізнесу під час війни, роботу в обласній раді, яким бізнесмен бачить майбутній розвиток Нововолинська.

Відкриття ТЦ «FORest» – одного з найвідвідуваніших нині місць у Нововолинську відбулося на початку спалаху епідемії коронавірусу у березні 2020 року. Як розповів в інтерв’ю Юрій Сиротюк, готувалися до цього три роки. Домовитися з тодішньою владою на чолі з ексмером Сапожніковим, щоб реанімувати колишній кінотеатр, який занепадав у центрі Нововолинська, було нелегко, але з третьої спроби вийшло. Він їздив по містах, дивився як будуються там сучасні торгово-розважальні центри та мріяв зробити схоже у рідному місті, оскільки молоді та й всім мешканцям, фактично не було де проводити дозвілля.

На оформлення документів та будівництво пішло близько трьох років. Відкриття припало на початок епідемії Covid-19, заклад пропрацював 5 днів, а потім були вимушені закритися через карантинні обмеження. Потім розпочалася війна зі своїми викликами. Було важко, але витримали. Підтримкою та опорою для Юрія Сиротюка є дружина.

“Ми разом радимося. Якщо я опускаю руки, то вона мене підбадьорює. А якщо дружина не витримує, то я її підтримую. І так двоє ідемо, працюємо, по трохи розбудовуємо”, – ділиться підприємець.

Повномасштабне вторгнення застало Юрія Сиротюка вдома. Він зізнається, що більше переживав за родину, а не за себе. Однак думки, щоб покинути країну не було тоді і не має зараз. І хоч підприємець займається волонтерською діяльністю, має подяки, грамоти й нагороди від військових, допомагає внутрішньопереміщеним особам, однак не хоче афішувати цього.

“Я людина віруюча. В Біблії написано, що якщо ти хочеш допомогти, то допоможи, але голосно про це не треба заявляти”, – розповів підприємець.

Щодо людей, які попри всі жахіття, вбивства, зґвалтування, викрадення дітей, постійні обстріли, які вчиняють з нами російські окупанти, продовжують слухати російську музику, досі відвідують церкви московського патріархату, Сиротюк каже, що вже не знає, що має статися, щоб деякі наші громадяни нарешті зрозуміли, що підіграють ворогу. Він зазначає, що ще раніше, до війни, коли приїжджав до Києва, бачив, як деякі люди одразу переходили на російську, хоча сам цього не робив ніколи.

“Я ще тоді з людьми сварився, казав їм, що мова – це один з важливих інструментів. Це все нам зараз вилазить боком. Я завжди всім доводив і зараз буду говорити, що мова відіграє дуже велику роль для країни. Так само і церква, я думаю, що люди давно мали зрозуміти, що не варто ходити в церкву, основне керівництво якої знаходиться в росії. Це питання має вирішитися на рівні держави. Потрібно остаточно закрити його і не повертатися до нього. Адже в кремлі над цим всім довго не думали і в людей не запитували. А ми тут бавимося”, – зазначає Сиротюк.

Про своє депутатство у Волинській обласній раді наш гість поділився, що ця робота відрізняється від обов’язків депутата у міській раді. В обласній раді розглядаються глобальніші питання, які стосуються цілої області, у місті – локальніші. З початком повномасштабної війни більшість функцій та бюджетних коштів обласної ради перейшли до обласної військової адміністрації. На сесіях, які через це проходять рідше, розглядаються більшість питань, які не пов’язані із коштами.

Буваємо, що за порадами Юрій Сиротюк звертається до народного депутата Ігоря Гузя. Особливо, що стосується роботи в обласній раді, оскільки перед ВРУ, нардеп дві каденції був також депутатом облради. Своєю чергою, Сиротюк розповідає йому про справи в окрузі, у місті, оскільки постійно комунікує із багатьма людьми, різними верствами населення, то добре знає чим живе Нововолинськ, які актуальні питання і проблеми виникають.

Ще однією цікавинкою, яка не так давно з’явилась у Нововолинську і стала однією із улюблених локацій мешканців — Форест-парк. Реалізований він за кошти соцеконому з держбюджету, який виділили за сприяння нардепа Ігоря Гузя, також фінансово долучався і сам підприємець Юрій Сиротюк. Він розповідає, що спочатку мешканці, біля чиїх будинків планували облаштовувати сучасний парк, були проти, бо не вірили, що заплановане доведуть до кінця. Через що реалізацію проєкту дещо затягнули. Згодом, коли міським головою став Борис Карпус, влада долучилася, усі разом змогли переконати мешканців. Які тепер самі із задоволенням відпочивають на оновленій локації, гуляють між окультуреними молодими зеленими насадженнями, сидять на нових лавочках та катаються на гойдалках, які підходять і для дорослих.

Напередодні цього нового року Юрій Сиротюк зайшов із бізнесом у Володимир. Відкрив тут у центрі сучасний спортивний комплекс «REALFIT» у колишньому ТЦ “Роксолана”. Також уже найближчим часом планується відкриття просторої дитячої кімнати із багатьма гірками, батутами та різними цікавими локаціями для молодшого покоління. Про співпрацю з міською владою Володимира підприємець відгукується позитивно.

Також говорили і про актуальні проблеми сьогодення для бізнесу це брак кадрів, який відчувається нині у всіх сферах діяльності, та роботу підприємств під час відключень електроенергії, які були нещодавно та прогнозуються цієї зими. Підприємець зізнається, що на час знеструмлень, витрачає близько 10 тисяч грн на день для заправки генераторів, щоб бізнес продовжував працювати. Це орієнтовно 70-80% заробітку. Він додає, що в теперішній час не так думаєш, про заробітки, а працюєш, щоб витримати, щоб бути на плаву і нормально працювати уже, коли закінчиться війна.

Для людей, які хочуть розвиватися та чогось досягнути у цьому житті, Юрій Сиротюк радить багато працювати, не боятися ризикувати, адже основа бізнесу – це ризик і важка праця. Хоча він має бути обдуманим. Не зневірюватися, не падати духом, якщо щось не вийшло з першого разу.

“У мене так само було. Скільки я починав, бувало не виходило, але я знову починав. Без цього ніяк. Наполеглива праця і ризик, тоді буде результат”, – радить бізнесмен.

Він зізнається, що його батьки були звичайними робітниками, батько – шахтар, мама працювала на заводі, тож ні від кого подачок не чекав і всього у своєму житті досягнув сам. Перші гроші майбутній підприємець заробив, викладаючи секцію карате у колишньому училищі №1, нині ЦПТО в Будятичах, потім пішов у торгівлю.

Нещодавно Юрій Сиротюк відсвяткував 50-літній ювілей, але в анкеті БУГу він зізнався, що відчуває себе на 35. А нещодавно у нього з’явився на світ ще один онук, якого назвали на честь дідуся — Юрієм. Для своїх нащадків успішний бізнесмен хоче, щоб Нововолинськ був комфортним затишним європейським містом. Щоб було менше криміногенних ситуацій, щоб на усіх рівнях боролися із наркоманією та злочинністю. І обіцяє докласти максимум зусиль, щоб місто змінювалося на краще.

“Хочу, щоб мої онуки вільно гуляли містом, не боячись, що щось може трапитися. Хотілося б бачити Нововолинськ гарним процвітаючим, спокійним містом, і я буду прикладати і прикладаю для цього максимум зусиль”, – поділився Юрій Сиротюк.