Фірмі «Гербор-Холдинг», що виготовляє меблі за європейськими стандартами тут, у Володимирі-Волинському, і яку знають в Україні та ще кількох десятках країнах світу, виповнюється 11-го грудня 25 років.

За цей час фірма зарекомендувала себе не тільки, як конкурентоздатна, а і як одна з лідерів з виробництва меблів. Усе вдалося зробити завдяки вдалій системі адміністрування та роботи, вправному керівництву, логістиці, талановитому і відповідальному колективу.

Сьогодні на Герборі працює більше 700 працівників. Підприємство випускає більше 40 найменувань виробів. Це корпусні меблі: вітальні, дитячі, офісні і т.д. У виробництві використовується сучасне німецьке обладнання, що дає можливість зробити меблі якіснішими.

Меблі компанії постачають сьогодні до близько 30 країн Європи і Ближнього Зарубіжжя: Казахстан, Монголія, Узбекистан, Таджикистан, Польща, Німеччина, Чехія, Словенія, Литва, Прибалтика, Албанія, Іспанія, Італія, а також вони вже потрапляють в Африку. 50% продукції Гербору йде на експорт.

Про історію підприємства і про його сьогодення розповіла Євгенія Антонюк, головний бухгалтер підприємства, яка прийшла працювати сюди однією з перших.

Як починалася історія Гербор Холдинг

Фірма була створена 11-го грудня 1995-го року. Коли Євгенія прийшла працювати, пригадує, то був тільки директор Олег Борбелюк та юрист. Все починалося лише з трьох людей.

Засновниками фірми були п’ять молодих людей.

“Це був не дуже простий час, усі підприємства банкротували і закривалися. А наша фірма почала працювати”, – розповідає Євгенія.

“Ми починали з маленького офісу на меблевій фабриці. Потім у 1996-му році купили нового станка і викупили приміщення Лісгоспу на вулиці Князя Олега, 35. Зробили там ремонт і переїхали туди. Там був наш офіс. Після цього відкрили наш цех.

Наші засновники створили фірму з нуля. Взагалі нічого не було. Потім вони викупили недобудоване приміщення хлібзаводу й відремонтували його. Зараз у нас є кілька цехів. Для цього фірма викупила і відремонтувала кілька будівель: на Генерала Шухевича, там у нас зараз виробниче приміщення, а ще на Устилузькій, 8. Там наші склади зараз”.

Починати було важко. Пані Євгенія була і головним бухгалтером, і фахівцем по роботі з митницею, і касиром, і кадровиком. Зараз в її підпорядкуванні тільки у бухгалтерському відділі до десятка чоловік, а раніше доводилося все брати у свої руки. Найважче було керівникам, які приймали важливі рішення.

«Ми – одні з найбільших наповнювачів місцевого бюджету»

“Побудувати фірму з нуля, на якій працює 700 людей…Я вважаю, що це заслуговує поваги.

До того ж підприємство сплачує усі необхідні податки. Ми платимо в місяць до 1,5 мільйона податку на доходи і до 2 мільйонів єдиного внеску. Це не рахуючи податків на землю. Так що ми одні з найбільших наповнювачів місцевого бюджету. Ми завжди працювали чисто, чесно і прозоро. Й постійно сплачували податки, не ухилялися від цього”, розповідає Євгенія.

На підприємстві – комфортні умови праці. У цехах завжди тепло, температура не опускається нижче комфортної для роботи позначки та необхідної для процесу виготовлення комплектуючих до меблів. Обігріваються приміщення власною котельнею, що працює на відходах деревини. Інженери передбачили ризики: тут встановлено два котли, один з яких резервний, адже не можна ставити під загрозу процес виробництва, що є майже безперервним.

Сьогодні на фірмі працюють у дві зміни.

“Ми дбаємо про наших працівників. Автобус возить їх на роботу і потім додому. І кухню зі столовою маємо свої. Працівники можуть поїсти за дешевими цінами. Зарплати також хороші.

Середня зарплата на підприємстві зараз – 14-15 тисяч гривень. Раніше працівники наших цехів отримували до 20 тисяч гривень. Але зараз отримують трішки менше. Через пандемію коронавірусу зарплати трошки знизилися. Вся зарплата офіційна, ми в конвертах її ніколи не платили і не платимо. Лікарняні, відпускні – все офіційно. Також, якщо в наших працівників трапляється якась біда, то підприємство надає їм матеріальну допомогу”.

Йти в ногу з часом – запорука успіху

Кожного року у виробництві меблів з’являються якісь новинки, розробляється новий дизайн. Адже треба йти в ногу з часом.

“У нас є свої технологи, дизайнери, які розробляють меблеві новинки чи новий дизайн меблів, враховуючи бачення і думку директора”.

90% сировини і комплектуючих матеріалів, з яких підприємство виготовляє меблі – українського виробництва, решту доставляють з-за кордону. В основному це фурнітура, яку замовлять в Німеччині, кромка й планка – з Польщі. 

Співпрацює Гербор і з місцевими підприємствами: скло купують в «Склоцентрі», картон – у «Моделпаку», що в Нововолинську.

У підприємства є свій автопарк, меблі перевозяться власним транспортом.

У Гербора є кілька власних магазинів: в Києві і Луцьку.

Як розповідає заступник генерального директора з виробництва Сергій Хвалько, продукція підприємства перевіряється.

“Часто приїжджають контролери якості з Польщі, вибирають просто пакет і розкривають. Так от знаходять завжди нуль відсотків браку. Місячна норма переробки плити – приблизно 120 тисяч метрів квадратних. В комплектах меблів це порахувати важко, адже різні за величиною. На виробництві працює 200 чоловік. Є окрім цього ще електрики, наладчики і вантажники, водії, а ще офісні працівники і експерти. Загалом 700 людей. Купуємо нове обладнання, щоб пришвидшити роботу і зробити процес виготовлення більш точним”, – розповів Сергій Хвалько.

«Керівник виріс, як професіонал. Зараз він вже сформований менеджер високого рівня, який дуже вміло управляє таким великим колективом»

На підприємстві уже багато років діє корпоративна етика. Тут пропагують здоровий спосіб життя та вміють разом відпочивати. А все тому, розповідають, що таким чином старається об’єднати людей керівництво в особі директора Олега Борбелюка.

“За ці 25 років… керівник змінився. Він виріс, як професіонал. Зараз це вже сформований менеджер високого рівня, який дуже вміло управляє таким великим колективом”.

Скільки б не випадало випробувань, з ними довелося справлятися. Адже за плечима керівника не тільки його робота, справа чи життя. За ним сотні працівників. Тому доводиться знаходити шляхи, як працювати далі.

“Коли почалася війна, то у нас забрали 20 одиниць техніки. Ми допомагали нашим бійцям на передовій і бензином, і маслом, й іншими речами. Близько ста наших працівників були в армії і ми тоді платили їм зарплату. І зараз є такі, хто підписав контракт і служить, а ми їм сплачуємо заробітну плату. Їх близько 20 є наразі.

Незважаючи на важкі часи і карантин, ми добре працюємо, маємо попит на наші меблі і у нас є чимало ринків збуту”.

Євгенія розповідає, що директор підприємства – креативний і турбується організацію цікавого та корисного дозвілля працівників. На території підприємства є каток і тренажери. Також щорічно за кошти фірми для працівників та їх дітей організовуються різні свята, корпоративи, поїздки на турбазу на Світязі, чи в Моршин на відпочинок.

“У нас колектив дуже хороший: дружний і доброзичливий”.