<

Вода за сімома замками: на Волині сусіди через суд ділять 90-річну криницю, яку обнесли парканом

12:36 | 19.11.2026 / Володимир / , , , / Коментарі відсутні

У селі Війниця Володимирського району розгорівся запеклий земельний конфлікт. Дев’яносторічна криниця, збудована ще пращурами кількох місцевих родин, несподівано опинилася за глухим парканом та замкненою хвірткою. Поки одні сусіди оббивають пороги правоохоронних органів та судів, вимагаючи відкрити доступ до води, у сільраді на папері бачать «вільний прохід».

У ситуації розбиралися журналісти БУГу.

Історія спільної води: від штахетника до замкненої хвіртки

Криниці на вулиці Української Перемоги у Війниці вже близько дев’яноста років. Свого часу її власноруч облаштували чотири родини. Десятиліттями джерело біля дороги залишалося відкритим для всіх – люди носили воду відрами, а згодом родина Костановичів провела від неї водопостачання до свого обійстя. Такий самий водогін облаштували й сусіди з будинку №9.

Навіть після того, як попередні господарі дев’ятого будинку відійшли у вічність, порядок зберігався: криниця була огороджена невисоким штахетником з боку вулиці, тож підійти до неї міг кожен. Ба більше, напередодні конфлікту родина Костановичів власним коштом прочистила джерело та оновила накриття.

Ситуація кардинально змінилася восени 2025-го року. Мешканка садиби №9 Людмила Тарасюк 3-го листопада демонтувала старий штахетник і встановила сітчастий паркан, відрізавши криницю від дороги. Додатково жінка змонтувала хвіртку, яку замкнула на власний ключ.

«Ця хвіртка закрита на її приватний ключ. Доступу до криниці немає – світло відключають, а вода перекрита. Чотири родини, наші предки й пращури, робили цю криницю. Усе життя всі користувалися, усе було відкрито, а тепер я абсолютно заблокована й не можу дійти до води», – розповідає місцева мешканка Людмила Костанович.

Архівне відео позивачки Людмили Костантинович

Паперовий парадокс: нічия криниця на приватній землі

Коли мирно домовитися не вдалося, Людмила Костанович викликала поліцію, а згодом надсилала скарги правоохоронцям, прокуратурі та СБУ. Втім, скрізь отримала одну відповідь: складу кримінального чи адміністративного правопорушення немає – суперечку має вирішувати суд. Єдиним зрушенням стало те, що СБУ переадресувала до Головного управління Нацполіції Волині звернення щодо ймовірного внесення землевпорядником недостовірних даних у технічну документацію.

Водночас перевірка документів виявила дивну правову колізію. У матеріалах цивільної справи № 931/106/26 фігурує земельна ділянка площею 0,25 га (кадастровий номер 0722481200:01:000:0316), межі якої Затурцівська сільська рада затвердила ще 2-го листопада 2021-го року. Саме біля межі між точками «Д» та «А» і розташована спірна криниця.

Проте юридично криниця не належить нікому:

  • у технічному паспорті на нерухомість та в рішенні суду від 2009-го року про спадщину зафіксовані будинок, літня кухня, хлів, погріб та огорожа – про криницю там не йдеться;
  • у Затурцівській сільській раді офіційно підтвердили, що на балансі громади цей об’єкт також не перебуває.

Найбільше ж позивачів обурив останній акт обстеження ділянки від сільради: у документі чиновники зазначили, що доступ до криниці нібито є вільним. Як це поєднується із зачиненим на замок парканом у реальності – питання риторичне.

Судові баталії та тактика затягування

Аби відновити справедливість, Людмила та Ольга Костановичі звернулися до Локачинського районного суду з позовом проти спадкоємиці ділянки – Людмили Тарасюк та Затурцівської сільської ради. Позивачки вимагають:

  • Визнати криницю об’єктом загального водокористування.
  • Скасувати рішення сільради від 2 листопада 2021 року про затвердження меж земельної ділянки.
  • Зобов’язати сусідку власним коштом демонтувати 2,5 метра паркану та відкоригувати земельну документацію так, щоб криниця опинилася поза межами приватного двору.

На судовому засіданні 25-го травня позивачки підтримали проведення земельно-технічної експертизи й погодилися її оплатити. Натомість сторона відповідачки спробувала заблокувати процес: адвокат заявив, що оскільки попередній власник помер, а його клієнтка ще не завершила оформлення спадщини на землю, вона нібито є «неналежним відповідачем» і не може брати участь в експертизі. Представники сільради та нотаріус засідання взагалі проігнорували.

Суд аргументи захисту відхилив, наголосивши, що формальності не мають перешкоджати встановленню істини. 

Тепер остаточну крапку в цій історії має поставити Феміда: чи припустився помилки землевпорядник, чому паперові акти сільради суперечать зачиненим замкам і чи законно криниця, якою поколіннями користувалося село, опинилася за приватним парканом.

Наступні судові засідання у Локачинському районному суді призначені на 8-го та 29-го грудня. 

БУГ продовжує стежити за перебігом подій.

Нагадаємо, раніше БУГ писав про те, що судді з Володимира, Любомля та Луцька проходять співбесіди до Волинського апеляційного суду.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 Листопада, Четвер