<

У Володимирі судили чоловіка, який побив неповнолітнього гілкою верби

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:50 | 17.09.2021 / Володимир / , , , /
Перегляди
1108
/ коментарів 16

14-го вересня суд виніс вирок чоловіку, який вчинив насильство щодо неповнолітнього хлопця у селі Красностав Оваднівської громади Володимир-Волинського району.

В уродженця села виник конфлікт із неповнолітнім сином, повідомляє Княжий Град з посиланням на суд Володимира.

“Дорослий чоловік умисно наніс хлопцю не менше 10 ударів гілкою верби по тулубу та кінцівках, внаслідок чого спричинив малолітньому потерпілому тілесні ушкодження, а саме: садна та синці тулуба, кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначають, насильник здійснив порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно з якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України Про запобігання та протидії домашньому насильству.

Суд виніс вирок, яким призначив покарання у виді 150 годин громадських робіт, тож під час виконання безоплатних суспільно корисних робіт чоловік матиме час на роздуми про свій вчинок.




коментарів: 16
  1. От нерозумне, то ж сквзав би мєнтам: Не я б’ю – верба б’є! Ні нічого б такого не було!))

  2. Раніше нас батьки лушпенили як “сидорових кіз” і це було тільки на користь. Й ціле покоління нормальних людей тепер тільки вдячні своїм батькам. А зараз зосталось тільки навчити дітей писати доноси на своїх батьків, і це буде америкосо-європейське виховання. Толи ещё будет ойойой.

      • трьохчлен, а тебе батько не бив ? а хто ж тобі весь мозок відбив ? мабудь при скаканні на майдані ?

        • Ні, мене батько не бив, мене батько любив. Мабудь тому, що не був він тупорилим комунякою…

          • треба ж, від такого розумного батька така нерозумна дитина… гра генетіки

    • І мої тобі також… Родитись в срср і бути битим в дитинстві це важка психічна та фізична травма…

  3. Народитись в СРСР і провести бите-перебите, радісне, босяче дитинство в цій країні–це найбільше щастя. А значить до кінця життя я щаслива людина, бо бачив просте, людське, не віртуальне життя, відчував гордість за свою країну–СРСР, яку шакали панічно боялись, а леви–поважали.

  4. Народитись в СРСР і провести бите-перебите, радісне, босоноге дитинство в цій країні–це найбільше щастя. А значить до кінця життя я–щаслива людина, бо бачив просте, людське життя, прості, чесні людські відносини, відчував гордість за свою країну—СРСР, яку шавки і шакали панічно боялись, а леви—поважали.

    • Щось щасття я не памятаю там, тільки убогість, пянство, дефіцит і тотальний контроль КПРС. Таким як “потап” потрібно в заповідник срср , це придністровя, абхазія, ДНР, ЛНР

      • бджола бачить крізь квіти, а муха – гівно. Ну не пощастило тобі, Теодор, мухою народитися…

  5. Війна, розвал промисловості, убогість, п’янство, наркоманія, безробіття, відміна пенсій, дефіцит грошей, щоб проплатити за комуналку особливо в опалювальний період, тотальний контроль західних кураторів та своїх радикалів–це наше сьогодення.
    Так що, теодор, ми з тобою вже в заповіднику. Нашего полку прибыло. Вірно мовиш.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 Жовтня, Вівторок