У бою з російськими окупантами загинули двоє Героїв з Устилузької громади

Захищаючи України від російських загарбників загинули воїни-герої Василь Чайка із села Залужжя та Андрій Млинар із села Турівка Устилузької громади.

Про сумну звістку повідомили на сторінці Устилузької громади у фейсбуці.

“З глибоким сумом повідомляємо про загибель двох наших мешканців, воїнів-героїв, які полягли на полі бою, захищаючи нашу Батьківщину від клятого ворога. Схиляємо у скорботі свої голови в пам’ять Василя Чайки, жителя с.Залужжя, та Андрія Млинара, жителя с. Турівка”, – йдеться у повідомленні.

Відомо, що Василь Чайка уперше потрапив до одного з добробатів у шістнадцять років. Закінчив перший курс профтехучилища і рвонув на Схід за прикладом брата. Там додав собі два роки, щоб не відправили додому, й почав готуватися до бойових дій у тренувальному таборі, – пише АрміяInform.

Якось під час перерви у заняттях інструктор — досвідчений доброволець — на телефоні показав фото побратимів ще з 2014 року. На одному з них Василь упізнав старшого брата Віктора Чайку. Інструктор, побачивши реакцію хлопця, почав розпитувати його, а пізніше зателефонував Вікторові й дізнався: Василя шукають батьки й уже подали в поліцію. Тож юнака відправили додому.

— Їдь хлопче, навчайся, здобувай професію, а на твій вік війни ще вистачить, встигнеш, — сказав на прощання командир.

Василь повернувся до батьків. Ті зраділи, що юнак живий і неушкоджений. Він продовжив навчання, здобув професію, навіть попрацювати встиг. Але мріяв здійснити задумане. Тож щойно йому виповнилося вісімнадцять — вирушив у військкомат. Його направили в навчальний центр, а звідти — в окрему механізовану бригаду. І чотири роки Василь знову був серед захисників України. З товаришами відбув кілька ротацій, набув бойового досвіду. Василь, попри молодий вік, став головним сержантом взводу і навчав молодих хлопців, які приходили у підрозділ на заміну ветеранам.

Інтернет-видання “БУГ” висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглих Героїв