25-го жовтня в Україні відбудуться чергові вибори до місцевих рад, відповідно до яких відбудуться зміни й ротації депутатів, а то й мерів. Торкнуться вони й Володимира і Нововолинська. Та напередодні виборів прийнято підсумовувати зроблену роботу й прийняті міськими обранцями рішення. У містах Прибужжя вони приймалися по-різному. І відмінності ці очевидні й кардинальні.

Нововолинськ і Володимир – міста сусіди. Різною у них є не лише історія, а й прийняття владних та часто життєвоважливих рішень. І хоча у цих міст є одна схожа риса – мери-довгожителі, за плечами яких по кілька каденцій керування містами, проте є в системі управління розбіжності. Йдеться про роботу депутатів та міського голови на засіданні сесії.

У шахтарському місті пленарне засідання триває в середньому дві години, за які депутати швиденько, практично без запитань і обговорень, приймають 30-50 рішень. У княжому місті сесія триває годин 5, а часом протягом усього дня: пленарні засідання тут завжди динамічні, емоційні та гострі, із запеклими дискусіями, а інколи і суперечками.

Засідання сесій у Нововолинську є бездискусійними, проходять швидко, а подекуди формально

Найцікавіше починається тоді, коли депутати мають можливість поставити запитання доповідачу та автору проєкту або внести депутатський запит.

Нововолинські обранці дуже рідко ставлять додаткові, уточнюючі питання, не цікавляться ризиками й майже ніколи не висловлюють своїх думок з приводу обговорюваного проєкту. У такій ситуації засідання сесій є бездискусійними, проходять швидко, а подекуди формально.

Часто доповідь відсутня взагалі або має вигляд зачитування назви проєкту. Усі рішення практично завжди приймають одноголосно одразу за основу і в цілому.

Й тут мимоволі закрадаються сумніви, що робота депутатів Нововолинської міськради є прогнозованою, а їх рішення перетворюються на легалізацію задумів міського голови.

Нагадаємо, чи не єдиним голосуванням за чинну каденцію міських обранців, яке пішло всупереч позиції мера Віктора Сапожнікова, було за встановлення мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб.

Виникає питання, невже у всіх 34 голосуючих, які представляють різні політичні партії, завжди й у всьому сходяться погляди?

Однак, варто зауважити, винятки все-таки є. Наприклад, із депутатським запитом або ж зауваженнями до проєктів рішень часто пробує виступити депутат Валерій Мних. Та мер Нововолинська називає його популістом. Загалом усіх, хто думає не так, міський голова називає популістами.

Читайте також: “Спроба депутата міської ради внести зміни до порядку денного”.

У Володимирі рішення на сесіях приймаються зовсім по іншому.

Кожен з присутніх на сесії у Володимирі висловлює свою думку, аргументи чи контраргументи

Насамперед, порядку денному там завжди передують депутатські запити. І кожен міський обранець може винести на розгляд своїх колег якусь конкретну міську проблему, яку якнайшвидше потрібно вирішити.

Так, під час засідання останньої сесії, яка відбулася 31-го липня, депутат Сергій Радкевич озвучив запит щодо встановлення у місті знаків «пішохідний перехід» з LED-освітленням на небезпечних ділянках міста. Й інші депутати дослухалися й підтримали таку ініціативу.

Розгляд депутатських звернень може затягнутись на кілька годин. Адже кожен депутат висловлює свою думку, цікавиться деталями цього питання, висловлює свої зауваження і пропозиції, уточнює усі подробиці.

Потім депутати переходять до розгляду питань порядку денного. Й тут теж швидко й тихо не буває. Обговорення, зазвичай, триває довго.

Кожен з присутніх висловлює свою думку, аргументи чи контраргументи на підтвердження чи спростування того або іншого питання, а також намагається переконати інших обранців проголосувати, або навпаки, не голосувати.

У результаті цього неодноразово виникали запальні дискусії чи яскраві суперечки.

Депутатські комісії та Дні депутата – не виправдання

Аргументувати короткі та швидкі засідання сесій Нововолинської міської ради влада може тим, що їм передують депутатські комісії та Дні депутата, на які, до слова, збираються далеко не в повному складі.

У Нововолинську день депутата виглядає як генеральна репетиція сесії, де все погоджується наперед. Та чи нормальною є така ситуація, коли сценарій засідання написаний заздалегідь?

У Володимирі комісії (які інколи тривають годинами) та День депутата теж є, де так само все обговорюється. Однак, це не заважає місцевим депутатам на сесії ще раз все обговорити, прорахувати й переконатись у правильності свого рішення: голосувати чи ні.

У підсумку, закладається думка: у Нововолинську можливо й самі депутати не завжди знають, за що голосують, бо дивно, коли обранці на засіданнях мовчать. А їхня постійна одноголосність у всьому наштовхує на певні сумніви.

У Володимирі, хоч і не всі рішення набирають необхідну кількість голосів для подальшої реалізації задуманого, але тут їх дійсно розглядають, глибоко й детально аналізуючи.

І тут вже кожен вирішує сам, що ж важливіше: кількість прийнятих рішень чи їх якість на благо мешканців.