Повернення до історичних назв та вшанування місцевих діячів: у Володимирі засідала комісія по перейменуванню вулиць
28-го червня у міській раді Володимира, в рамках декомунізації та дерусифікації радянських назв, вкотре засідала комісія по перейменуванню вулиць громади. Розглядають зміни 45 назв: 40 – у місті та 5 – у селах громади.
Нагадаємо, у травні відбулося перше засідання спеціально створеної робочої групи, яка складається з істориків, краєзнавців, науковців, громадських діячів та активістів. Після майже двомісячних громадських обговорень, внесення коректив та поправок, отримання відповіді від Інституту національної пам’яті, пройшло нове засідання під головуванням першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука.
Начальник управління містобудування та архітектури Андрій Трофимук зачитав пропозиції і зміни, які плануються внести у попередній список в результаті напрацювань і обговорень, а також рекомендації Інституту національної пам’яті, він додав, що основна мета перейменування вулиць – це позбутися радянських та комуністичних назв.
Згодом слово надали військовим, від яких виступив Руслан Яцій. Він попросив першочергово розглянути перейменування вулиць, що стосуються військовослужбовців та військових формувань. Зокрема планувалося назву вулиці 20-го липня, найбільшу, що підпадає під перейменування, змінити на 14 бригади.
Проте історик Віталій Скальський, який долучився до засідання в онлайн-форматі, зазначив, що цій вулиці варто було б повернути колишню назву Острівецька. Депутат та член комісії Олег Тимосевич підтримав думку історика та додав, щоб іменем 51 бригади назвали частину вулиці Ковельської, де вона знаходилась. Також прозвучала ідея назвати військові містечка мікрорайонами 14 та 51 бригади. Тож робоча група вирішила ще порадитись із командирами, і розглянути це питання на наступному засіданні. Натомість вулицю Туполєва вирішили змінити на 39 полку. Ярослав Матвійчук зачитав звернення від командира 14 бригади Олександра Охріменка, щоб вулицю 9 травня назвати іменем колишнього загиблого командира 51 бригади Олександра Пивоваренка.
Депутат міської ради, дизайнер Андрій Гнатюк висловив думку жителів вулиці Алябушева, які зібралися і запропонували власний варіант – Європейська, оскільки там є декілька приватних будинків, виконаних у різних стилях. Деякі члени комісії цю ідею не підтримали, наполягаючи на тому, що перейменування має нести й певний просвітницький характер, знайомити мешканців із відомими постатями рідного краю. Зокрема журналістка та літературна редакторка Віталіна Макарик запропонувала назвати вулицю на честь поета Анатолія Махонюка.
Позицію мешканців і висловила депутатка Оксана Виваль, які на власних зборах запропонували перейменувати вулицю Ільїна на Сонячну, комісія рекомендує – на Сірожупанну дивізію, в честь першої козацько-стрілецької Сірожупанної дивізії Армії УНР або Сірожупанників.
Також комісія заслухала представника єврейської спільноти у Володимирі Володимира Музиченка, який висловився, щоб провулок Ваврисевича перейменувати на провулок родини Ваврисевичів, оскільки ціла сім’я під час Другої світової війни врятували життя багатьох євреїв. Також він запропонував назву вулиці Солопа змінити на Праведників народів світу.
Своєю чергою, Ганна Доскоч, яка представляла історичний музей, запропонувала вшанувати і назвати іменами вулиці Володимира, таких відомих діячів, як Валентина Троцюка – видатний актор Київського театру і кіно імені Івана Франка, уродженець Володимира; також Володимира Андрощука – український журналіст та автор фільму про Володимир, уродженця села Горичів; Євгена Колодійчука – журналіст та поет з Володимира, що проживав біля інтернату. Краєзнавиця запропонувала вулицю Філатова перейменувати на Колодійчука, а одну з центральних вулиць, яку включити згодом до екскурсійного маршруту, на Андрощука.
Тож після тривали обговорень, комісія запропонувала змінити такі вулиці і винести дані назви на подальші громадські обговорення:
місто Володимир
- Алябушева – Анатолія Махонюка (поета з Овадного, який був інвалідом з дитинства) або Європейську (пропозиція мешканців)
- Берегового – Сільську (стара назва) або Андрія Войнаровського (уродженця Володимира, осавула Івана Мазепи, його сподвижника в антимосковських діях)
- Гагаріна – Леоніда Каденюка (український астронавт, льотчик-випробувач 1-го класу ) або Провальська (вкінці тієї вулиці раніше було село Провалля)
- Глінки – Володимира Андрощука (український режисер і журналіст, автор фільму про Володимир із села Горичів) або вулиця Глуха (колишня назва)
- Гоголя – за рекомендацією Інституту національної пам’яті та, враховуючи думку громадськості, вирішили лишити без змін
- Грисюка – Івана Перлика (старшина Армії УНР, командир 1-ї козацько-стрілецької (Сірої) дивізії) та Луки Мишуги (історик, правник, громадський діяч. Після розпаду Австро-Угорщини заснував у Володимирі Українську раду)
- Декабристів – Героїв Крут
- Ільїна – Сонячна (пропозиція мешканців) або Сірожупанна дивізія чи Сірожупанників ( на честь першої козацько-стрілецької Сірожупанної дивізії Армії УНР “Сіра дивізія”)
- Карбишева – Староостровецька (колишня назва) або Валентина Троцюка (видатного актора Київського театру і кіно імені Івана Франка, уродженця Володимира)
- Кожедуба – Інститут пам’яті пропонує не перейменовувати, але є пропозиція змінити.
- Комарова – Павла Скоропадського (українського гетьмана) або Петра Франка (український педагог, письменник. Військовий льотчик УГА, який був збитий над Володимиром, син Івана Франка)
- Крилова – Зап’ятницька (стара назва)
- Левенцова – Степана Фуги (очолював у Володимирі-Волинському антирадянську організацію у 1954 році, проживав поруч у тому районі)
- Лермонтова – Касьяна Граната (житель села Микуличі, письменник, економіст та Червоної калини (пропозиція жителів вулиці)
- Лобачевського – Лесі Паєвської (псевдо «Орися» – зв’язкова, референт пропаганди Окружного проводу ОУН) або Ореста Субтельного (канадський історик українського походження, доктор філософії)
- Ломоносова – на Дем’яна Герштанського (мешкав у цьому району, православний священник, громадський діяч)
- Менделєєва – родини Комаревичів (володимирська родина, яка допомогала військовим ОУН-УПА) або Івана Пулюя (видатний український фізик, один із першовідкривачів Х-променів задовго до Рентгена)
- Мілашенкова – Галини Коханської (керівниці жіночої розвідувальної мережі УПА на Волині, політв’язень радянських концтаборів)
- Митіна – Василя Загоровського (меценат, мав маєток на тій вулиці, підтримував українські школи своїм коштом)
- Надії Курченко – Олени Полонської (Казмирчак Олена Іванівна) – українська жінка-астроном)
- Некрасова – на Ярослава Царука (відомий волинський краєзнавець, лауреат багатьох премій у сфері журналістики та історії)
- Павлова – Шпитальна (стара назва)
- Попова – Людмирської Діви (перша жінка – рабин, уродженка Володимира)
- Поповича – залишити Поповича (був проукраїнським космонавтом) або перейменувати на Петра Мартинюка (із села Роговичі, тепер Локачинської громади, український громадський та військовий діяч, ветеран УПА. Кавалер державного ордена «За мужність» ІІІ ступеня, кавалер ордена Володимира Великого ІІІ ступеня, почесний громадянин Володимира-Волинського)
- Пушкіна – Княгині Анни (матір Князів Романа, Данила і Василька, донька Ярослава Мудрого) або Гімназійну (колишня назва)
- Сахарова – Миколи Букатевича (український живописець, проживав у Володимирі)
- Солопа – Миколи Саєвича (український інженер-лісівник, громадський і військовий діяч. У 1916 очолював комісаріат Українських січових стрільців у Володимирі-Волинському. При його безпосередній участі було засновано понад 50 народних шкіл) або Праведників народів світу (нагорода, якою відзначають неєвреїв, що ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям)
- Софії Ковалевської – Миколи Кравчука та Івана Ющука (видатний мовознавець, філолог з нашого краю)
- Станіславського – комісія вирішила доопрацювати пропозиції по зміні назви, можливі варіанти Івана Коссака (український військовий і громадський діяч, сотник Легіону Січових Стрільців) або Риловицька (за пропозицією Скальського).
- Тараскіна – Вузька (стара назва)
- Туполєва – 39 полку
- Тургенєва (селище цегельного заводу) – Цегельну ( стара назва) або Почерська (на честь села, якого вже не існує)
- Філатова – Євгена Колодійчука (український журналіст, видатний поет, проживав у Володимирі)
- Чернишевського – Михайла Тележинського (композитор, хоровий диригент, публіцист, духовний та політичний діяч)
- Чайковського – Юзефа Чеховича (відомий польський поет)
- 9 травня – доопрацювати по 51 бригаді
- Лишені – Яблунева (пропозиція мешканців), Броніслава Яблонського або Левка Лук’яненка
- Олексієвського – Млинна (стара назва)
- Гуденка – Леоніду Герасим‘юка (підпільник ОУН, вояк УПА з Волині) та Миколи Аркаса (Історик українського музичного мистецтва. Автор першої виданої українською мовою, популярної праці «Історія України – Русі»)
- 20 липня – Островецька
село Заріччя
- Червонобережна – назву вирішили доопрацювати, оскільки мешканці пропонували лишити без змін, проте комісія дослідила, що вулиця перейменована у 1940 році та названа на честь радянської Червоної армії. Можлива назва Білобережна.
- Стемковського – комісія вирішила перейменувати вулицю. Проте назву будуть доопрацьовувати
село Вощатин
- 1 травня – Євгена Гаврилюка (уродженець села Вощатин, автор книг про рідний край)
село Новосілки
- Колгоспна – Тиха (пропозиція мешканців)
село Суходоли
- Жовтнева – Лесі Українки (пропозиція мешканців)
По завершенню Віталій Скальський зауважив, що не всі його пропозиції по перейменуванню вулиць були враховані, зокрема не взяли до уваги вулиці Рєпіна, Короленка, Глущенка, Олійника та Федорова. Їх вирішили розглянути на наступних засіданнях.
Надалі оголосять громадські обговорення, де мешканці зможуть зареєструвавшись за допомогою електронної пошти, заповнити гугл-форму та проголосувати за запропоновані варіанти або внести свої. Особи, які не мають доступу до інтернету, зможуть заповнити відповідну форму у місцевому ЦНАПі.
Щодо вартості, у яку обійдеться мешканцям перейменування вулиць, головний архітектор відділу містобудування Тарас Киба зазначив, що в документах не треба відразу вносити зміни. Вони будуть вноситись при переоформленні документів. Субсидії мешканцям перейменованих вулиць призначатимуться автоматично. Якщо потрібно буде внести зміни в документах на житло, при продажі чи переоформленні, то відділ містобудування видаватиме довідки (безкоштовно).
Сахарова вже краще Шанхай
пропоную назви
“вулиця безкоштовних квартир”
“вулиця безкоштовнои освити”
“вулиця социальних гарантий”
“вулиця стабильних зарплат” ну и т.д.
Дивно, і чомуж цей сер-сер-сер збанкрутів і розвалився, адже все було так “ідеально”
Хочеться безкоштовного сиру?
не, хочеться на пшекські плантації…
Ви князя Данила вшануйте а вже потім все інше !
А шо з ним? Як він?
Є У Володимирі вулиця князя Данила галицького. Біля автостанції
Нарахунок вулиці космонавта з Украіни Поповича? Мало Хто знаших новоспещених істориків знае.Ця Людина е щей засновником Товариство Украінськоі Мови імені ТГШевченка та надава допомогу у створені бібліотеки < в Москві в 1989 році а також допомагв Украінським діаспорам вСРСР в рсфср а це Було нелегко Хто побував у цій ,,щкірі,, засновника та співзасновника Доре знють.Та прийшло до влади це ,,Х…ЛО,, і закрили одну едину цю Укрінську книгарню в рф,,Славутич,,-Це доречі був перший дцвіночок для Украіни а наша влада далі іх,,ублажняла,, і нетільки вони. Попович-цеУкраінець!