<
Інші розділи

Ілюстрований щоденник переживань та емоцій: володимирчанка створила проєкт, в якому малює розповіді людей

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:12 | 28.03.2022 / Володимир / /
Перегляди
965
/ Коментарі відсутні

Катя Гребеник – володимирчанка, яка до війни навчалася на першому курсі з психології у Київському університеті. Зараз дівчина повернулася до рідного міста, тут вона займається мистецтвом, яке допомагає їй виразити свої емоції – малює.

Юнка розповіла, що створення картин допомагає їй розібратися зі своїми емоціями, дати їм місце.

“Я не вважаю, що це щось “вау” чи незвичне‚ але мені так легше, це те, що мене заспокоює, бо емоцій багато. Світ збожеволів, а так я можу справитись”, – ділиться художниця.

Дівчина розповіла, що з початком війни вона вперше в житті наповнилася такою великою агресією. Емоції злості та ненависті вона помістила в графічному планшеті за допомогою чорних та червоних кольорів, різких ліній.

“Я завжди малювала на папері і тільки, за тиждень до початку цього божевілля я купила собі графічний планшет, я чомусь не малювала, мені не подобалось те, що виходило, але коли я складала тривожну валізу, це було перше, що я взяла і до цих пір вважаю, що це друге після мого життя по значимості”.

Зображує Катя не лише свої емоції, а й розповіді людей, які чує звідусіль. Це дійство перетворилося в проєкт під назвою now.usual, який можна знайти в інстаграмі.

“Історії людей “торкають”, бо кожен по-різному переживає, коли це діти, це щось яскраве і наївне, чиясь історія м’яка, чиясь повна надії, чиясь тверда, войовнича – в голові зразу асоціації”.

Особливої техніки малювання юна мисткиня для себе не виділяє, а малює, як малюється – й малюнки виходять різні.

“Ця дівчинка і хлопчик мої брат і сестра. Діти відмінно від дорослих переживають війну, я б сказала, що вони не звертають на неї увагу, не перестають гратися , вони як приклад”.

Всі інші – невідомі дівчині люди, лише їх світлини в соцмережах, її інтуїція та віра словам.

“Діти надзвичайні, вони не заслуговують це бачити, але справляються краще дорослих. У них немає думки, що буде завтра, що це триватиме довго (а це мій найбільший страх), вони по факту своєму не думають про майбутнє так як дорослі, саме це напевне робить їх безстрашними і повними надії”.

Ви також можете залишити свої переживання та інші думки на сторінці інстаграму, де Катя ілюструє емоції людей.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 Листопада, Вівторок
4 Листопада, Понеділок