Боротьба проти пластику: священник Ігор Бігун з Володимира закликає вірян відмовитися від штучних квітів

Цукерки та пластиковий посуд на могилах, такі ж квіти, штучні вінки, які потім перетворюються в гори сміття – атмосфера, яка панує на цвинтарі не лише в Поминальну неділю після Великодня. Федорівське кладовище у Володимирі переповнене несприятливим для екології матеріалом, яке з роками лише збільшується в кількості.

Ні для кого не новина, як довго розкладається пластик та наскільки шкідливе його спалювання. Штучні квіти, які втратили привабливий вигляд, викидають просто обабіч кладовища. Засмічення території, яка служить місцем погребіння наших близьких, зовсім не перегукується з повагою, яку ми хочемо до них проявити.

Журналісти БУГу поцікавилися в отця Ігоря Бігуна з Собору Різдва Христового у Володимирі-Волинському, що думає церква про забруднення екології пластиковими квітами, які скоро знову масово закуповуватимуть.

На могилки не завжди носили штучні квіти

“Я пам’ятаю, як років 40 назад носили лише живі квіти, навіть похоронні вінки робили з гілок ялини, а каркас був дерев’яний. З першими кооперативами в 90-х роках почали масово виготовляти штучні рослини з легкодоступних матеріалів. Пластмаса прийшла не так і давно”, – згадує панотець.

Духовний настоятель запевнив, що церква не має ніякого відношення до традиції прикрашання могил штучними квітами і абсолюно це не підримує.

“Ми вже років 6 закликаємо прихожан проявляти шану до померлих саме живими квітками і більше того – показуємо це на своєму прикладі. Як би це не було затратно, на свята ми прикрашаємо храм живою флорою”.

Штучна квітка, принесена в подарунок покійному – символ неповаги

“Жива квітка – це прояв любові й поваги до близького, її треба не лише купити й принести покійнику, а й посадити та доглянути – а це вже в рази більші фізичні затрати, які й показують ваше вміння виризити турботу й любов до людини, яка відійшла у вічність”, – запевняє отець Ігор.

Душа покійного, за словами священика, найбільше потребує 3-х речей: молитви, посту та милосердя зі сторони його близького.

Традиція залишати їжу на могилах – язичницька

Християни дають їжу потребуючим. Навіщо вона мертвим, говорить священник.

“Це прерогатива язичницьких вірувань, християнство ж з давнини давало продукти в милостиню бідним і потребуючим, за упокій душі свого близького”, – пояснює панотець.

Заборонити носити пластик на могилки – в силах влади

Панотець пояснює, що церква може впливати на рівень моральності людей, проте ніяк не на законотворення. Питання з забороною пластику остаточно можуть прийняти тільки державні органи.

“Незважаючи на відсутність прямої заборони пластику наразі, більшість вірян прислухаються до наших слів і стараються повагу до покійних виразити найщиріше”, – висловив думку отець.

Чи могла би питання вирішити кремація: що думає про церква?

Кладовища займають велику територію землі, як мінімум на століття, у всіх містах мільонниках доступна кремація померлих і дехто вважає це альтернативою.

Проте священник запевняє, що достойне поховання – це традиційне погребіння під землю. Навіть у Біблії написано “з землі народився, в землю й підеш”. Також, за Святими писаннями, Друге пришестя Христа передбачає воскресіння мертвих.

Ігор Бігун вітає всіх з наступаючим святом Христового Воскресіння та закликає вірян проявити увагу покійному родичу живою квіткою та щирою молитвою. Адже зневажливий подарунок померлому в результаті принесе проблеми еколігії, а разом з цим, негаразди зі здоров’ям дітям і онукам.

Читайте також: «Треба перестати купляти»: думки мешканців Нововолинська, як перемогти «сміттєву» традицію обкладати пластиком могили