Верховна Рада ухвалила бюджет-2022

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2022 рік. «За» документ в цілому проголосували 268 депутатів.

Бюджет 2022 року передбачає підвищення соціальних стандартів. Але не так часто і не так швидко, як у попередні роки, повідомляє Економічна правда.

Мінімальна зарплатня на початок 2022-го року становитиме 6500 грн на місяць, – такою вона стала з 1-го грудня 2021-го і такою ж залишатиметься до жовтня 2022-го, коли вона зросте на 200 грн або на 3%.

Це явно менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд закладає в бюджет.

Доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1,322 трлн грн — це на 54,73 млрд грн більше, аніж було проголосовано у першому читанні. 

Видатки наступного року сягнуть 1,497 трлн грн (на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії).

Дефіцит утримується на рівні до 3,5% ВВП, фінансування держбюджету передбачене на рівні 188,8 млрд грн.

Мінімальна зарплата з 1 жовтня зросте до 6700 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня — до 2600 грн на місяць, а з 1 грудня — 2684 грн на місяць. 

Номінальний ВВП прогнозується обсягом 5,39 трлн грн, а зростання реального – на 3,8%. Середній курс гривні до долара очікується у 28,6 – 28,7 грн за долар.

Звідки братимуть кошти

До другого читання податкові надходження бюджету зросли на 67 млрд грн до 1,2 трлн грн. Напередодні Рада ухвалила податковий закон 5600, який Мінфін встиг “вписати” до бюджету за один день.

У розрізі податків, на 11 млрд грн (-7%) падають надходження від податку на доходи фізосіб. Ці кошти наступного року перейдуть в місцеві бюджети, аби утримувати тарифи на тепло на сталому рівні за Меморандумом. 

Ще на 10,9 млрд грн зменшився прогноз надходжень від НБУ – раніше очільник регулятора говорив, що до першого читання були подані нереалістичні показники від НБУ.

Натомість збільшення передбачено коштом податку на прибуток (збільшили на 21 млрд грн до 158 млрд грн), ПДВ вітчизняного (+13 млрд грн до 179,6 млрд грн), імпортного ПДВ (6,5 млрд грн до 405 млрд грн), акцизів (+1,5 млрд грн та +5,3 млрд грн вітчизняного та імпортного) та екоподатку (+1,7 млрд грн).

Найбільше, на 54%, зросли доходи від ренти. Попри те, що очікувалися мільярди від ренти на руду, що передбачав закон 5600, додаткові 23 млрд грн отримають з ренти на видобування газу внаслідок цінового ралі на ринках.

Натомість від ренти на руду бюджет отримає додатково лише 240 млн грн, тобто всього на 2022 рік – 4,7 млрд грн.

На що витрачатимуть податки українців

Як і обіцяно, у бюджет заклали підвищення “мінімалки” для лікарів заклали до 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – до рівні 13,5 тисяч грн. На це спрямують 2 млрд грн.

Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн. 

З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вищих навчальних закладів до 2 тис грн (підвищеної – до 2 550 грн). Також це торкнеться студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн її підвищать у 2,5 раза до 1250 грн. 

Збільшилися видатки на безпеку та оборону до 6% ВВП, а саме – до близько 322,7 млрд грн. Продовжили зростати капітальні видатки до 140,2 млрд грн (+30 млрд грн) – це 9,4% видатків. Додаткові 1,8 млрд грн дали на цифровізацію.

На інфраструктуру виділили додатково +25 млрд грн до другого читання. З них додалося 9 млрд грн субвенції “на місця” на лікарні та заклади освіти (ці кошти повинні далі перерозподілити депутати). Ще 4,4 млрд грн спрямують на розвиток аеропортів (з яких 1 млрд грн – на Українські авіалінії).

Далі, з “інфраструктурних” коштів на 4,3 млрд грн підтримають модернізацію залізниці та електрифікацію

На розвиток культури виділяється додаткових 5 млрд грн, з яких половину – на “Велику реставрацію”, 1 млрд – на підтримку кіно і ще 183 млн – на розвиток книговидавництва.

На охорону здоров’я додали 3,1 млрд грн, 2 млрд грн – на освіту і науку. Щодо освіти, не забули про Президентський університет, на який виділили 400 млн грн. Ще мільярд додали фізичній культурі та спорту.

Окремо передбачено 3 млрд грн на виплати “тисячі Зеленського”, 1 млрд грн на проєкт меліорації, 1 млрд грн – на “Питну воду”. Додали 400 млн на реструктуризацію вугільної галузі, стільки ж – на індустріальні парки.

Крім того, 6 млрд грн “перекинули” на субвенцію на соціально-економічний розвиток з бюджету Державного фонду регіонального розвитку. Це – так званий “депутатський фонд”.

Зовсім не додали фінансування Бюро економічної безпеки. БЕБ отримав лише 600 млн грн, хоча лише на зарплати потребує 900 млн грн.

З видатків також до другого читання зникли кошти на підготовку до перепису.