Вбивство Шеремета могли готувати спецслужби Білорусі – аудіозапис КДБ
Ще у 2012 році секретні служби Білорусі за наказом тодішнього президента Олександра Лукашенка могли обговорювати можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.
Про це йдеться у записах розмов, ймовірно, глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева, які виклав опозиційний «Білоруський народний трибунал», – передає Громадське.
На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11-го квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську.
Зокрема на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який тоді жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. Метою вказували зробити так, щоб вбивство стало публічним сигналом.
Записи також отримало брюссельське видання EUObserver. Їх передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар — колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».
Він підкреслює, що готовий надати свідчення в суді. Як зазначає видання, в аудіозапису немає очевидних слідів монтажу, проте експерти поки не змогли остаточно підтвердити його справжність. Один з експертів стверджує, що запис щонайменше один раз редагували, і пов’язує це з наміром видалити цифровий підпис, щоб приховати особистість того, хто розмістив записувальний пристрій.
За висновками видання, Лукашенко виділив більш ніж 1,5 мільйона доларів на «ліквідацію» колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецзагонів Володимира Барадача й ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна.
Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки. Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але ніколи не були здійснені.
Що думають у Нацполіції?
Там зазначають, що у грудні 2020 року слідство отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета у 2016 році.
Додають, що фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в інтернеті. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.
Наразі слідство Нацполіції отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн, ймовірно, йдеться про Білорусь.
«Нацполіція звертається до всіх — і до українських громадян, і до іноземців: кому відома будь-яка інформація про замовлення вбивства Павла Шеремета, прохання звертатися до органів поліції», — додали правоохоронці.
Що відомо про справу Шеремета?
Журналіст Павло Шеремет загинув 20-го липня 2016-го о 07:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий етер своєї програми. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім, до грудня 2019 року у слідства не було жодного офіційного підозрюваного.
Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» та «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.
Але 21 травня 2020-го підозрюваним змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» та «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь — пособницею.
Станом на зараз Нацполіція завершила досудове розслідування та передала матеріали справи до суду. Тим часом суд уже пом’якшив запобіжні заходи Дугарь і Кузьменко, натомість Антоненко залишається під вартою.
