Україна авансом заплатила $770 млн за зброю, яку не отримала

З початку повномасштабного вторгнення Україна втратила близько 770 млн доларів через авансові платежі іноземним посередникам за зброю та боєприпаси, які так і не були поставлені.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на документи Міністерства оборони України та внутрішні матеріали, які потрапили в розпорядження видання, передає Суспільне.

Це значна частина щорічного бюджету України на озброєння в розмірі 6-8 мільярдів доларів, витрачених з власних державних коштів з початку вторгнення.

Газета зазначає, що згідно з документами існує щонайменше 30 угод, укладених між Україною та іноземними постачальниками зброї, в результаті яких державні кошти були витрачені на боєприпаси та обладнання, які не надходили, надходили частково або надходили в непридатному для використання стані.

За даними FT, більшість проблемних угод підписували без ретельних перевірок через слабкий внутрішній контроль за транзакціями та поспіх у забезпеченні фінансування.

Ситуацію погіршують і внутрішні корупційні скандали: кілька чиновників, відповідальних за оборонні закупівлі, вже були звільнені, деяким висунуті звинувачення. Розслідуються десятки контрактів, які викликають підозри у зловживаннях.

Як пише FT, деякі іноземні збройові компанії заявляють, що вони стали жертвами внутрішніх чвар та корупції з боку українських чиновників та державних торговців зброєює

Контракт з OTL Imports

Одним з випадків стала історія 28-річного американця Таннера Кука з Аризони — власника маленького магазину зброї OTL Imports (Імпорт зброї) на околиці Тусона, відкритого у 2020 році.

У 2022 році компанія Кука, OTL, отримала контракт від компанії-спецімпортера “Прогрес” на 49 мільйонів євро на постачання боєприпасів для української армії. Таннера Кука, представив “Прогресу” американсько-український бізнесмен Микола Каранко, який раніше допомагав держпідприємству організувати велику угоду з Іраком у 2009 році.

Кук сказав, що може привезти снаряди та мінометні міни від виробника в Сербії. Україна сплатила 35% аванс у розмірі 17,1 млн євро. Але боєприпаси так і не прибули до України. Звіт Державного бюро розслідувань, з яким ознайомилося FT, показав, що OTL не мала необхідної сертифікації для експорту та транспортування боєприпасів.

Контракт став предметом кримінального провадження НАБУ, яке намагається відстежити, куди поділися гроші, сплачені компанії.

“Прогрес” виграв арбітражний процес проти OTL у Відні. Рішення передбачає стягнення з компанії 21,3 млн євро, куди входить авансовий платіж, а також судові витрати, відсотки та штрафні платежі. Держпідприємство зараз намагається забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

FT зазначає, що після укладення угоди з Україною Кук, схоже, розширив свій бізнес далеко за межі Аризони, відвідавши виставку зброї в Абу-Дабі, та, судячи з дописів у соцмережах, веде розкішний спосіб життя. Згідно з різними документами про реєстрацію компаній, американець створив кілька іноземних підприємств, зокрема компанію з нерухомості в Косово та стартап у Празі.

Контракт з Regulus Global

Інший контракт був підписаний із американською компанією Regulus Global, заснованою у 2012 році ексброкером Merrill Lynch Віллом Сомеріндайком. Фірма спеціалізується на пошуку старих запасів зброї.

Наприкінці 2022 року Regulus запропонувала “Спецтехноекспорту” десятки тисяч 155-мм артилерійських снарядів від виробника з країни, близької до Росії.

Угоду оцінили в до 1,7 млрд дол. (залежно від обсягу поставок). “Спецтехноекспорт” заявляє, що перерахував 162,6 млн дол. авансів і депозитів, а також 14 млн дол. додаткових платежів.

Проте Regulus, за даними української сторони, не виконав умови контракту і не повернув кошти. З вересня 2024 року компанія припинила спілкування. Українські чиновники вважають, що Regulus витратила передоплату на нові активи, зокрема виробничі потужності.

“Спецтехноекспорт” подав арбітражний позов у Лондоні, вимагаючи від Regulus 346 млн дол., включаючи аванси, борги та штрафи. Regulus заперечує звинувачення, стверджуючи, що “Спецтехноекспорт” порушив угоду і заборгував 350 млн дол.

У вересні 2023 року Regulus намагалася передати контракт новоствореному Агентству оборонних закупівель України, але керівниця агентства Марина Безрукова відхилила пропозицію після вимоги додаткової передоплати.

Продавці з Судану

У ще одному випадку, за даними українського суду, у квітні 2022 року державна компанія “Укрспецекспорт” придбала 120-мм міномети у продавців із Судану, які, як згодом з’ясувалося, мали тісні зв’язки з ФСБ Росії та ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина.