Трагедія, що 35 років тому позбавила дому тисячі людей: як Чорнобильська катастрофа вплинула на Волинян

26-го квітня минає 35 років від дня вибуху четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції. Нині 167 населених пунктів області належать до зони гарантованого добровільного відселення через радіоактивне забруднення, а в молоці та грибах досі фіксують перевищений вміст цезію.

Про райони області, які в 1986 році найбільше постраждали від вибуху на ЧАЕС, та наслідки аварії, які волиняни відчувають і сьогодні, Суспільному розповіла заступниця начальника управління екології облдержадміністрації Вікторія Тимощук.

Колись чиста земля

До 1986 року регіон Волинського Полісся відрізнявся найнижчим рівнем антропогенного навантаження і вважався одним із найчистіших в екологічному аспекті, – каже екологиня. Аварія на ЧАЕС на довгі роки вплинула на ґрунти та рослинність.

Після вибуху реактора підвищеного радіоактивного забруднення зазнали території колишніх Камінь-Каширського, Маневицького, Любешівського районів.

“На сьогодні до третьої зони гарантованого добровільного відселення належить 167 населених пунктів області. Вони розташовані на території Камінь-Каширської, Маневицької, Любешівської, Прилісненського, Колківського та Сошичненької тергромад”, – розповіла Вікторія Тимощук. Населення цієї території – понад 153 тисячі.

Радіоекологи і цезій-137 в їжі

Нині в області є дев’ять радіоекологів, їх роботу з 2014 року координує управління екології області. Усі вони пройшли навчання у держагентстві України з управління зони відчуження. Радіоекологи відбирають різні зразки лісогосподарської, сільськогосподарської продукції, що виробляється та вирощується у господарствах приватного сектору.

Роботи у радіологів багато, – каже Вікторія Тимощук. За 2020 рік зі 167 населених пунктів було досліджено 21 268 проб лісогосподарської та сільськогосподарської продукції. Перевищення вмісту цезій-137 було виявлено у 57 пробах. Найбільше у сухих грибах та коров’ячому молоці.

“Для сухих грибів була проба взяти у селі Гута Боровненська. Максимальний рівень становив 8 400 бекерелей на кілограм – при максимально допустимому 2500. Тобто, перевищення досить суттєве”, – розповідає Вікторія Тимощук.

Протягом першого кварталу цього року радіоекологи вже дослідили 3 373 проби. Перевищення знову виявили у двох пробах сухих грибів.

Заходи боротьби із забрудненнями не фінансують

Згідно ст. 3  Закону України “Про захист від впливу іонізуючого випромінювання” кожна людина, яка проживає на радіоактивно забруднених територіях, має право на захист від впливу випромінювання та компенсацію і відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю.

Нині в Україні діє програма “Радіоактивний захист населення”, в межах якої держава фінансує роботу радіоекологів в забруднених районах. До 2008 року в Україні проводилися контрзаходи по зменшенню вмісту радіонуклідів в ґрунтах. “Робилося залуження, вапнування ґрунтів. Це давало свій певний результат щодо зменшення рівня забруднення. З 2008 року ці роботи не фінансуються”, – каже заступниця начальника управління екології Волинської ОДА.

Зі слів Вікторії Тимощук, загальнодержавної програми для зниження забруднення території від радіонуклідів поки немає.

Нагадаємо, раніше журналісти інтернет-видання “БУГ” побували у зоні відчуження та на власні очі побачили масштаби Чорнобильської трагедії.