Шквал негативу в інтернеті: експерти пояснили, чому користувачі стали агресивнішими
Кількість негативних та агресивних коментарів у соцмережах щороку збільшується в усьому світі. На це впливають алгоритми онлайн-платформ, які живляться негативними реакціями, а також еволюційні особливості людської психіки, для якої стрес в умовах війни стає додатковим каталізатором.
Про причини сплеску агресії в інтернеті в рубриці “Точка рівноваги” в ефірі програми “Ранок Вдома” розповіла психологиня Богдана Валігура.
Фахівчиня зазначила, що соціальні мережі побудовані на залученні уваги через сильні емоції, зокрема так званий rage-bait — контент, покликаний провокувати гнів.
“За дослідженнями ми бачимо, що негативних коментарів стає з кожним роком більше. Це пов’язано в тому числі з роботою алгоритмів. Є таке поняття, як rage-bait: якщо щось виводить нас на емоцію, нам хочеться залишити свою думку. Зазвичай це не про позитив. Коли ми бачимо гарного котика: “Ой, гарний котик, лайк, до побачення”. А якщо там щось обурливе — ми йдемо і пишемо. Так влаштована наша психіка, тому що умовно негативні емоції налаштовані допомагати нам виживати. Соціальна мережа вимагає від нас негативу, адже тоді вона отримує нашу увагу. Це самозакручуваний процес”, — розповіла Богдана Валігура.
Психологиня додала, що зростання нетерпимості — глобальний тренд, проте повномасштабна війна додатково підточує ресурси українців.
“Хейту стає більше всюди, не лише в нас. Навіть у Новій Зеландії, яка є одним із найбезпечніших місць планети, фіксують зростання агресії в мережі. Але війна дійсно має наслідки для нашої психіки: у нас менше ресурсу для саморегуляції. Там, де раніше людина промовчала б, зараз через проблеми з імпульс-контролем виникає бажання висловитися. Ми виснажені, особливо коли йдеться про теми, які болять особисто: військово-політичні, фінансові чи соціальні”, — наголосила фахівчиня.
Крім того, людський мозок еволюційно запрограмований фокусуватися на небезпеці, через що навіть один образливий коментар серед десятків позитивних сприймається психікою як сигнал загрози від соціальної групи.
