Історія зниклого флоту: чому на Світязі більше не ходять теплоходи (фото)

Сьогодні Світязь асоціюється з тихим відпочинком та катамаранами, проте ще пів століття тому озерні хвилі розрізали справжні пасажирські теплоходи.

Про маловідому сторінку історії розповів один з останніх очевидців – колишній капітан судна Володимир Павленко. Про це пише Конкурент

Як на Світязі з’явився теплохід

Усе почалося в 1968 році, коли з Луцька на Світязь передислокували теплохід ПТ-52. Спочатку він мав суто практичну місію: сполучав село Пульмо зі Світязем, оскільки нормальної дороги на той час ще не було.

«Я вперше побачив цей теплохід у 1971 році, будучи студентом. Тоді я й уявити не міг, що за три роки закінчу Київське річкове училище і стану капітаном цього диво-судна», – згадує Володимир Павленко.

Коли до Пульмо нарешті проклали дорогу і пустили автобуси, роль флоту змінилася. Теплохід став прогулянковим, а подорож ним коштувала 20 копійок для дорослих та 10 для дітей.

Новий корабель і великі амбіції

Справжні зміни почалися влітку 1974 року. Тоді на озеро прибула поважна комісія з Києва, яка вирішила терміново модернізувати флот. Вибір пав на комфортабельний теплохід типу «Москвич» (ПТ-141). Операція з доставки була настільки складною, що з судна довелося зрізати верхню частину до самої палуби, аби транспортувати його на спеціальних платформах автошляхами.

Такий аврал і поспіх були не випадковими. Влада готувала масштабний прийом для космонавтів Павла Поповича та Юрія Артюхіна, які саме повернулися з орбіти. Втім, сталася курйозна ситуація: попри всі зусилля річковиків, космонавти під час свого візиту в серпні 1974 року так і не скористалися новим теплоходом, віддавши перевагу катеру рятувальної станції. Їхнє перебування на Волині майже не афішувалося в пресі, залишившись лише в приватних архівах та спогадах очевидців.

Світязький флот був тісно пов’язаний і з культурою того часу. Володимир Павленко згадує, як у 1974 та 1976 роках на борту теплоходів знімали документальне кіно київські та свердловські кінематографісти. Під час зйомок із літака АН-2 навіть стався інцидент із КДБ: пілоти випадково пролетіли над «секретною» територією Львівського фізико-механічного інституту. Оператору довелося хитрувати, віддаючи чекістам порожню плівку для засвічення, щоб врятувати відзнятий матеріал.

Окрім фільмів, на озері знімали й відеокліп за участю легендарного Василя Зінкевича.

Кінець історії

Епоха великого судноплавства на Світязі завершилася так само раптово, як і почалася. У 1976-1977 роках через створення Національного парку до екіпажів стали висувати суворі, а подекуди й курйозні претензії. Екологічні активісти обурювалися навіть через те, що матроси змивали з палуби пляжний пісок, який заносили відпочивальники.

Проте реальною проблемою був викид відпрацьованих газів безпосередньо у воду, що забруднювало озеро нафтопродуктами. Крім того, великі теплоходи мали значну парусність, що робило маневрування біля дерев’яних причалів під час вітру вкрай небезпечним.

На початку 1978 року пасажирську експлуатацію теплоходів на озері офіційно заборонили. Восени того ж року Володимир Павленко особисто завів ПТ-141 у затон фізико-механічного інституту для технічних цілей. Для керівництва річкового флоту це стало полегшенням, адже вони позбулися збиткового підрозділу, а для Світязя – кінцем цілої епохи, від якої сьогодні залишилися лише теплі спогади.