Російські хакери щодня атакують ЗСУ: у Генштабі розповіли про нові кіберзагрози

Російські кібератаки проти українських військових відбуваються щодня та стають дедалі складнішими. Офіцер Генштабу ЗСУ Андрій розповів про небезпеку месенджерів, захист пристроїв, витоки даних і наслідки можливого відключення Starlink.

Про це розповідають на сайті Армія ФМ.

— Коли розпочалася ваша служба в армії?

— Моя служба в армії почалася у 2015 році. Я долучився простим солдатом до 30-ї окремої механізованої бригади, де став сержантом.

Після закінчення терміну мобілізації в антитерористичній операції я провів понад рік. Потім звільнився, повернувся до цивільної роботи, а 24 лютого 2022 року повернувся до армії.

Приєднався до полку зв’язку сержантом, потім був атестований на офіцера. Згодом мене запросили до Головного управління зв’язку та кібербезпеки Генерального штабу — головного органу військового управління, який керує зв’язком і кібербезпекою у ЗСУ. Там я дослужився до начальника відділу. Зараз я капітан.

— Що спонукало вас долучитися до армії у 2015 році та повернутися у 2022-му?

— Неможливість спостерігати за війною в Україні осторонь. Просто фізично неможливо, я не міг по-іншому.

— Які основні завдання ви виконуєте?

— Безпосередньо я займаюся розвитком систем та засобів зв’язку у Збройних силах України. Система зв’язку ЗСУ — це дуже розгалужене поняття. Військові зв’язківці розгортають і обслуговують радіомережі, мережі супутникового та проводового зв’язку.

Також вони розбудовують і забезпечують пункти управління різного рівня, передачу інформації з грифами доступу «Для службового користування», «Таємно», ІТ-складову — від робочих місць до серверної інфраструктури та сервісів, а також кібербезпеку. І, зрештою, як і 300 років тому, фельд’єгерсько-поштовий зв’язок є невід’ємною складовою системи зв’язку ЗСУ.

— З якими небезпеками зв’язківці стикаються найчастіше?

— По-різному. Ти можеш знаходитися на пункті управління у відносно спокійній атмосфері, і туди прилетить. Але зв’язківці, які розгортають мережі радіозв’язку у польових умовах, працюють близько до кілзони або в кілзоні. Вони працюють на висоті, за ними полюють дрони. Трапляються ситуації, коли людина знаходиться на висоті 40–50 метрів, отримує сповіщення про дрони і має якомога швидше тікати з вежі.

— Чи можна сказати, що росія веде проти України окрему кібервійну?

— Кіберпростір є одним із доменів цієї війни. Це не можна відділяти в окрему війну. У кіберпросторі росіяни інвестували значні кошти та зусилля, у них серйозні підрозділи. ЗСУ відчувають вплив російських кібератак щодня. І щонайменше кілька разів на рік ми стикаємося зі спланованими, структурованими, ешелонованими російськими кіберопераціями. Наразі всі спроби противника були відбиті нашими підрозділами кіберзахисту.

— Що виявилося для росії найефективнішим у кіберзброї, а що не спрацювало так, як вони розраховували?

— Найбільш ефективними вони були на початку повномасштабного вторгнення. Вони здійснили декілька серйозних кібератак, які мали для нас серйозні наслідки. Після того як ми оговталися та розбудували багатошарову систему кібероборони, вдається оперативно ліквідувати більшість кіберзагроз з їхнього боку. Але вони не сплять, однозначно еволюціонують, і ми стараємося не відставати.

— Які атаки противника сьогодні є найбільш небезпечними для України?

— Я думаю, це комбінація цих загроз, а більше ми конкретизувати не будемо, щоб їм не підказувати, де для них має бути найбільший вектор прикладання зусиль.

— Наскільки змінилася російська тактика кіберзламів за останній рік чи два?

— Ворог еволюціонує. Ми не можемо сказати, що у них відбувається якась революція в цьому напрямку, але вони стабільно еволюціонують. Це класична боротьба щита і меча. Коли вони бачать, що якісь інструменти стають менш ефективними, вони намагаються розвиватися в іншому напрямку.

Одна з основних переваг ворога — його агресія, нахабність. І не тільки в напрямку України, а й західних держав. Вони не особливо церемоняться.

— Яка наймасштабніша кібератака росії проти України була під час повномасштабної війни?

— Ми не будемо розкривати цих даних. З відкритих джерел хотілося б відзначити: до повномасштабного вторгнення вони здійснили ефективну атаку на «Прикарпаттяобленерго», коли вимкнули світло у Прикарпатському регіоні. З іншого боку, ця кібератака багато дала для розуміння роботи ворога. На її основі було напрацьовано багато ефективних інструментів. Щодо того, що траплялося під час повномасштабного вторгнення, були певні кейси, але, думаю, ще не час їх розкривати.

— Які українські структури можуть бути пріоритетними цілями російських хакерів?

— У ЗСУ розгорнута ешелонована система кіберзахисту, а фахівці з кібербезпеки є на всіх рівнях, аж до рівня загальновійськового батальйону. Кожна ланка виконує свою задачу, і вони непогано вправляються. В інших органах державної влади та силових структурах також розгорнуті свої підрозділи кіберзахисту. Тут професіонали знають, що їм робити.

— Яких правил кібергігієни варто дотримуватися звичайним користувачам?

— Хотілося б наголосити на важливості базової кібергігієни: не натискати на посилання в Telegram, бажано взагалі не використовувати Telegram для спілкування. Не приймати неперевірені емейли, в інших месенджерах не натискати на провокаційні повідомлення, коли вам, наприклад, пишуть гарні дівчата. Обережно користуватися флешками як носіями інформації, використовувати лише перевірені, зареєстровані носії.

— Чи стосується це інформації з грифом «Для службового користування»?

— Ні, це про відкриту інформацію. ДСК існує у своєму закритому контурі, його не так легко зламати. Але через носії відкритої інформації та комп’ютери, які знаходяться в інтернеті, часто трапляються витоки інформації ДСК. Інформація, яка може бути відкритою, тому що там нічого особливого немає, за сукупністю може дати важливу інформацію противнику. Публічна інформація часто дає противнику набагато більше, ніж злив якоїсь ДСК-телеграми. Тому, коли люди в соціальних мережах та ЗМІ розповідають про свої фронтові досягнення, треба звертати увагу на обсяг інформації, щоб не зливати або не підкреслювати те, що буде важливим для противника. У підсумку через це серйозно постраждають інші люди.

— Якими месенджерами військовим і цивільним найбезпечніше користуватися в Україні під час війни?

— Telegram для листування використовувати не треба, однозначно. Треба обережно ставитися до Viber. Signal і WhatsApp мають надійні алгоритми шифрування, але не всю інформацію треба передавати через них, тому що сам пристрій може бути скомпрометований. Ворог не буде ламати алгоритми шифрування Signal. Він отримає доступ до пристрою і зніме інформацію до того, як вона буде передана каналом зв’язку. Найбільшою загрозою кібербезпеці, скоріш за все, є сам користувач. Сучасні алгоритми шифрування не так просто зламати. Для цього потрібно перехопити інформацію та отримати доступ до каналу зв’язку.

— Які ще правила кібергігієни варто пам’ятати?

— Я раджу уважно пройти курс на «Армія+» «Основи кібергігієни». Це професійно підготовлений курс без зайвої інформації, без води, орієнтований на простого кінцевого споживача. Він допоможе налаштувати пристрої та сформувати правильний підхід до правил кібергігієни.

— Чи оговталися росіяни після відключення Starlink і наскільки їхній «Рассвєт» поступається Starlink?

— Росіяни пізніше почали використовувати Starlink, ніж ми. Багато практик, які ми використали першими, вони потім переймають, але масштабують досить ефективно. Такою практикою був і Starlink. Коли відбулося відключення Starlink, ми знали, що росіяни його використовують, але були здивовані, наскільки широко. Це був значний удар по них. Але до появи Starlink вони розбудовували власні системи та мережі зв’язку. Відповідно, повернулися до цієї практики. З огляду на те, як виросла кілзона, як активно використовуються дрони і якою пріоритетною ціллю є споруди зв’язку та зв’язківці, їм важко було оговтатися. Але вони роблять ефективні заходи, зокрема використовуючи наш досвід. Нам також треба не забувати, що Starlink не може бути єдиним засобом зв’язку.

— Чи потрібні військам зв’язку нові фахівці і як до них долучитися?

— Війська зв’язку — дуже розгалужений організм, зв’язківці є всюди. Є спеціалізовані бригади, полки зв’язку, вузли, різні спеціалізовані центри. Є батальйони зв’язку в усіх армійських корпусах, а також зв’язківці у загальновійськових бригадах і батальйонах. Це величезний організм і, звісно, він потребує людей. Ми потребуємо фахівців із досвідом: інженерів телекомунікацій, радіоелектроніки, кібербезпеки, суміжних галузей, енергетики.

Багато людей, які взагалі не мали відповідного досвіду, але мали гнучкий склад розуму, змогли розкритися і побудувати кар’єру.

У мене є побратим, який був пожежником. Він прийшов солдатом у 2022 році, став сержантом, вивчився, закінчив офіцерські курси. Зараз він командир роти з нормальною технічною компетенцією.

Є й інший колега, який був будівельником і робив комплексні ремонти. Тут він був у групі розгортання кабельних мереж. Тепер після демобілізації зможе додати до портфоліо побудову структурованих кабельних систем і заробляти більше грошей.