Рада прийняла в цілому закон про нацменшини з урахуванням експертної оцінки Ради Європи
Народні депутати ухвалили у цілому альтернативний законопроєкт про нацменшини. Це необхідно для подальшої євроінтеграції
Про це повідомили народні депутати Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк та Ірина Геращенко, пише Громадське.
За законопроєкт №10288-1 щодо врахування оцінки Ради Європи про права національних меншин в окремих сферах проголосували 317 народних депутатів.
Железняк заявив, що цей документ — «доопрацьована всіма фракціями версія». Ірина Геращенко пише, що депутати вже ухвалили всі закони, необхідні для початку офіційних переговорів про вступ України до ЄС.
Згідно із документом, приватні виші мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС. Йдеться про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів мовою нацменшини. При цьому має забезпечуватися вивчення студентами української мови як окремої навчальної дисципліни.
Представники нацменшин України (мови яких є офіційними мовами ЄС), які розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року своєю мовою, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту.
Також документом допускається поширення матеріалів передвиборної агітації мовами відповідних корінних народів та нацменшин. Вони мають дублюватися українською.
На видавничу продукцію, видану кримськотатарською, іншими мовами корінних народів чи нацменшин (з-поміж офіційних мов ЄС) коштом держави не поширюється вимога видавати українською не менше 50% книжкових видань.
Для телемовлення нацменшин програми українською мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (це не стосується російської).
Представники нацменшин України можуть здобувати базову та профільну середню освіту відповідними мовами. Виняток — предмети українська мова, українська література, історія України, а також захист України.
Обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.
