<

Пояснили, коли можна звільнитися з військової служби: підстави та процес звільнення в ЗСУ

05:09 | 26.09.2023 / Новини / , , /
Перегляди
1121
/ Коментарі відсутні

Повномасштабне вторгнення рф в Україну спричинило загальну мобілізацію, тому багато українців вступили до лав Збройних сил України, аби захищати країну від ворога. Водночас у військових залишається питання, чи можна звільнитися із ЗСУ та з яких причин може відбутися звільнення під час воєнного стану.

Факти ICTV дізнавалися, коли та за яких умов військовий може звільнитися зі служби під час воєнного стану та чи можливо це взагалі.

Звільнення із ЗСУ під час воєнного стану: чи можливо це

Завідувач сектору Володимирського бюро правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ірина Лах зазначає, що законом передбачено вимоги та підстави, зокрема, щодо призову на військову службу, проходження військової служби і звільнення з військової служби.

Тобто звільнитися із ЗСУ під час дії воєнного стану військовий все ж може!

“Підстави для звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону Про військовий обов’язок та військову службу, у тому числі під час дії воєнного стану в Україні”, – каже Ірина Лах.

Отож, звільнитися зі служби під час діє воєнного стану військовослужбовець може за таких підстав: 

  • за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі (60 років);
  • за станом здоров’я – на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
  • якщо суд призначить особі покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
  • через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу);
  • у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
  • у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка). Хвороба має підтверджуватися офіційним медичним висновком;
  • у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
  • у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • у зв’язку з вагітністю (для військовослужбовців-жінок);
  • військові-жінки, які перебувають у декретній відпустці та доглядають за дитиною до трьох років, а також якщо малюк потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
  • один із подружжя, якщо вони обоє проходять військову службу та мають дитину віком до 18 років;
  • військовослужбовці, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
  • якщо на утриманні військового перебуває троє та більше дітей віком до 18 років.

Коли можна звільнитися зі служби в ЗСУ?

Ірина Лах зазначає, якщо військовий має одну з вищеперерахованих підстав, то він має право звільнитися на будь-якому етапі проходження військової служби.

Як має відбуватися звільнення з військової служби в ЗСУ?

Якщо військовий вирішив звільнитися, він повинен подати рапорт і документи, які підтверджують підстави для звільнення, командиру в порядку підпорядкованості.

У рапорті на звільнення з військової служби потрібно зазначити:

  • підстави для звільнення зі служби;
  • думку військовослужбовця щодо бажання або небажання проходити службу у військовому резерві ЗСУ за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
  • погодження на виключення зі списків особового складу військової частини;
  • адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого буде надіслана особова справа військового.

Після розгляду та задоволення рапорту, командир передає його далі своєму командиру з позначкою про власне клопотання з відповідного питання.

“І так далі рапорт переходить до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по звільненню”, – каже Ірина Лах.

За словами Лах, трапляються випадки, коли командир відмовляється приймати рапорт про звільнення або розглядати його, навіть попри усі законні підстави.

“У такому випадку, необхідно подати рапорт старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їхньої відсутності”, – радить експерт.

Зверніть увагу, що після звільнення зі служби в ЗСУ, ви маєте в п’ятиденний строк прибути до ТЦК і СП за місцем проживання та стати там на військовий облік.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

27 Квітня, Субота
26 Квітня, П’ятниця