Посмертна згода на донорство: розповіли, що треба знати волинянам

За останні два тижні понад 20 волинян підписали пожиттєві згоди на посмертне донорство. Це втричі більше, ніж за увесь минулий рік. Такі документи люди почали підписувати після того, як волинська журналістка Іванна Рудишин підписала таку згоду та зробила про це матеріал.

Трансплант-координаторка Волинської обласної клінічної лікарні Тетяна Мигалега розповіла Суспільному, чому важливо окреслити рідними свою позицію щодо посмертного донорства та як написати згоду на нього.

Хто може стати донором та скільки людей чекають на трансплантацію

— Вже два десятки людей написали згоди, окрім лікарів, яких ми особисто бачили. Хто ці інші люди? 

Це в основному — жінки. Я, до речі, навіть не знаю їхніх  професій. Іванка Рудишин, Тетяна Хомич — це журналісти. Вони почули, прийшли, написали. А інші дівчата — це звичайні громадянки Волинської області, які почули, побачили, почитали статтю і прийшли. Є кілька чоловіків, але їх все ж таки меншість.

— Скільки людей на Волині потребують пересадки органів?

Є статистика, що в країні понад п’ять тисяч людей потребують трансплантації. Якщо говорити про Волинську обласну лікарню, то в моєму листі очікування знаходиться близько 60 людей, можливо вже трошки більше. Є ще центр трансплантації в Ковелі, там теж є певна кількість людей, які потребують трансплантації. Тому, що програма ЄДІСТ єдина на всю країну, але в кожного центру є свій лист очікування.

— Хто може написати згоду? Чи не стануть на заваді донорства діагнози, хронічні хвороби?

Написати згоду може будь-яка повнолітня дієздатна особа, яка не страждає на психічні захворювання. Хронічні захворювання є відносними протипоказами. Тобто це вже вирішується трансплантологами. Якщо людина має бажання написати прижиттєву згоду, то вона це може зробити з будь-якими хронічними захворюваннями. 

Як написати прижиттєву згоду на посмертне донорство

— Яка покрокова інструкція з написання пожиттєвої згоди на посмертне донорство?

В Луцьку це можна зробити в Волинській обласній та в міській лікарнях. Домовитись можна через будь-який зручний для вас месенджер чи телефонну розмову. Мій телефон можна знайти на сайті українського центру трансплант-координації.

Все що потрібно для того, щоб надати прижиттєву згоду це — паспорт і ідентифікаційний код. Це займає максимум десять хвилин. Інколи більше, але це тоді, коли люди ставлять багато запитань, цікавляться. Я пояснюю, все розказую. Тому це може бути трошки довше. 

— Чи можна відмовитись від такої згоди? От, наприклад я написала і передумала? 

Звичайно. Тому, що кожен має право і надати згоду, і відкликати попередньо надану згоду. І навіть відкликати попередньо відкликану надану згоду. Тобто, кожне ваше рішення є правильне, воно сприймається нами та фіксується в єдиній державній інформаційній системі трансплантації. Туди вносяться всі дані про людей, які потребують органів, про анатомічні матеріали, про живих родинних донорів. Також там ми реєструємо прижиттєві згоди на посмертне донорство. Ця інформація є закрита. 

Якщо я зареєструвала прижиттєву згоду, то бачу її лише я. Якщо в лікарні знаходиться людина якій встановлюють діагноз смерті мозку, то лікарі не знають чи надавала вона прижиттєву згоду.

— Які страхи виникають в людей, коли вони підписують прижиттєву згоду на донорство?

У людей страх, що от лікарі будуть знати, вони мене не будуть лікувати, а зроблять з мене донора. Це не так працює. Тому, що інформація висвітлюється вже після діагностики смерті мозку. Коли реанімація попереджає трансплант-координатора, що в них є людина з діагностованою смертю мозку, трансплант-координатор починає вносити в програму дані й тільки тоді програми висвітлює, що ця людина за життя дала прижиттєву згоду. І це означає, що я не зобов’язана розмовляти з родичами запитувати в них згоди. 

Донорство та трансплантація на Волині

— З 2019 року в Україні набрати чинності зміни до законодавства, які дозволяють пересадку органів не лише від родинних донорів, а й від трупних донорів. З того часу кількість операцій щороку зростає?  

Всі ці показники зростають і з кожним роком вони набагато більші, ніж попереднього. За ці пів року ми виконали 70% від попереднього. Це досить велика цифра і це дуже тішить, але це завдяки тому, що іде популяризація трансплантації. Люди розуміють наскільки це важливо. Більша частина родичів майже 80%, а можливо і більше, дають згоду, і це нам дає можливість рятувати велику кількість людей. Тому, що родинна трансплантація — це одна нирка, або частина печінки. Людина, яка потребує серця немає можливості  родинної трансплантації, в неї є шанс лише на трупний орган, тому кожна трансплантація — це диво.

— Люди після пересадки органів потребують пожиттєвої медикаментозної підтримки? До вас приходять пацієнти за рецептами?  

Держава забезпечує все. Починаючи від трансплантації, закінчуючи препаратами. Препарати назначаються всім пацієнтам після трансплантації для того, щоб організм не відторгнув цей орган, тому що він чужорідний. Чи то орган від родича, чи трупний, все одно організм вважає, що це не його орган. Тому дається супресія вона дороговартісна. Раніше це видавалося в клініках. Зараз спрощена система. Я виписую рецепт, людині на телефон приходить СМС, і вона іде в будь-яку аптеку, де є програма “Доступні ліки” і отримує ці ліки.

— Пацієнти, які оперувалися за кордоном, вони теж мають право на медикаментозну підтримку держави? 

Звичайно. Вони привозять виписку з лікарні, де їм робили пересадку органу, я їх вношу в програму, попереджаю, що людині була проведена трансплантація не в нас, а за кордоном. Так само повноцінно виписуємо ті ж препарати, так само ми їх ведемо. Якщо пересадка була за кордоном, то вони ж не будуть їздити кожен тиждень за кордон. Тому ми їх ведемо, коригуємо дозування цих препаратів. Трансплант-координатори виписують рецепти абсолютно рівноцінно, як і пересадженим в Україні. 

Що відомо про трансплантацію на Волині

Перше донорське серце в Україні пересадили в грудні 2019. Операцію здійснили на Волині. Лікарі Ковельського МТМО прооперували 56-річного Василя Міговку. Донором серця став чоловік з відкритою черепно-мозковою травмою, в якого бригадою спеціалістів констатована смерть мозку. 29 січня Василя Міговку виписали з лікарні.

У 2021 році у Львівській лікарні швидкої допомоги пересадили донорське серце 13-річному волинянину. Це – перша була трансплантація серця дитині в Україні.

У липні 2023 року ковельчанка Соломія стала першою шестирічною дитиною в Україні, якій зробили пересадку серця в Інституті серця МОЗ України.

Верховна рада під час засідання 21-го вересня прийняла за основу законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині (№ 5831) зі спрощення донорства й пересадки органів.