Патріарх Варфоломій отримав у подарунок символічну ікону з України
На відкритті православного духовного центру «Фанаріон» у Будапешті 5 вересня о. Костянтин Шевченко, священнослужитель Австрійської митрополії Вселенського Патріархату, вручив Його Всесвятості Патріарху Варфоломію ікону Христа. Цю ікону він написав на кухонній дошці, яку дістали з-під завалів зруйнованого будинку в його рідному Херсоні.
«Ця дошка — символ хліба і родинного столу. Війна зруйнувала дім, і трапеза перервалася. Але тепер ця дошка зображує Христа, Який звершує Євхаристію, бо Він — Хліб життя», — написав о. Костянтин на своїй фейсбук-сторінці, передає РІСУ.
Священик походить з Херсону, а зараз є настоятелем української православної громади в м. Зальцбург, що входить до Архиєрейського округу Австрійської митрополії, який об’єднує українські православні парафії в Австрії та Угорщині.
Новий реконструйований православний християнський діалоговий центр «Фанаріон» розташований у центрі Будапешта.
На церемонії освячення центру «Фанаріон» були присутні єрархи Вселенського Престолу та інших автокефальних Православних Церков, єпископи та духовенство Римо-Католицької церкви, архонти Великої Церкви Христової, колишній віце-прем’єр-міністр Угорщини Жолт Шемєн, генеральний секретар у справах релігії професор Георгіос Каланціс, посли Греції, Кіпру, Сербії, Грузії, Албанії, Болгарії та України.
У промові про значення цієї події Патріарх Варфоломій наголосив:
“«Фанаріон» засвідчить той факт, що православ’я долає національні та культурні бар’єри, а також зовнішні та інші особливості ідентичності. У серці історичного Будапешта зараз відкривається «вікно у весь світ». Тут богослов’я вступить у діалог з культурою, наукою, великими екзистенційними питаннями, а також з баченнями та надіями сучасного людства.
Сьогодні створюється місце та засіб зустрічі та спілкування, у твердому переконанні, що справжній прогрес немислимий без культивування та поваги до духовних цінностей. Це підтверджується багатовіковим досвідом Святої Великої Церкви Христової: досвідом правильної віри, правильного літургійного життя та духовності; філантропією; соціальним та пастирським служінням; внеском у мистецтво та освіту; християнською єдністю; міжконфесійною взаємодією та миром; та впевненістю в силі щирого діалогу”.
