Окружний адміністративний суд Києва скасував новий правопис української мови, встановлений Кабміном

Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов та скасував постанову про питання українського правопису, якою було схвалено нову редакцію правопису.

Про це повідомив Дмитро Ільченко у фейсбуці, – передає 24 канал.

Позов у 2019 році подала мама учениці 7 класу, яка діє в інтересах своєї доньки. Жінка просила суд визнати протиправною та нечинною постанову уряду про правопис.

За інформацією порталу “Prosud“, ще одним позивачем у цій справі виступила ГО “Правова держава”, очільником якої є адвокат Ростислав Кравець. Кравець також фігурує на плівках з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, де його ГО використовують для подачі позовів та заяв у яких зацікавлений сам Вовк.Рішення ОАСК вважається рішенням першої інстанції, Кабінет Міністрів може подати апеляцію. Тобто якщо суд задовольнить апеляційний позов Кабміну, тоді новий правопис діятиме і надалі.

Чому до суду подали позов про новий правопис

Адвокат зазначив, що підставою позову було те, що уряд не мав компетенцією змінювати правопис.

“Це той самий правопис, в якому запроваджують “павзу”, “Атени”, “проєкт” та Марта замість Марфи. Підставою позову було те, що уряд не має права змінювати правопис. Окрім того, під час розгляду з’ясувалося, що мовна комісія мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом. Тобто в наш правопис вносилися зміни, фактично, на колінах”, – написав Ільченко.

Колегія суддів, яка ухвалила рішення щодо правопису, – Наталія Клименчук, Ігор Іщук та Юлія Шрамко. За словами адвоката, уряд може подати апеляцію.

Пресслужба суду цю інформацію підтвердила.

“У ході розгляду справи суд встановив, що уряд при ухваленні зазначеної постанови діяв поза межами своєї компетенції та з порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів. З огляду на це суд визнав протиправною та нечинною постанову “Питання українського правопису”, – зазначено на сайті ОАСК.

Що відомо про новий правопис

Новий український правопис почав діяти 3 червня 2019 року. Основні зміни в новому правописі української мови:

• “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів.

• Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними).

• Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

• Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

• Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

• “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

• “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.