Очі в очі з ворогом: бійці тримають Бахмут на позиціях поряд із росіянами, на бік українців став дощ
Північніше Бахмута, розповідають піхотинці “30-ки”, стріляє майже все, розриви важких ворожих снарядів хоч і дуже страшні, але перетворились мало не на буденне явище, кажуть бійці.
Від зливи російських бомб, мін та снарядів бійцям захиститися допомагає дощ, хоча і створює безліч труднощів у фронтовому побуті. На північний захід од Бахмута, вздовж автошляху М03, окупанти не полишають спроб продавити українську лінію оборони у бік Слов’янська. Про це повідомляє ТСН.
Цілодобово, передові позиції наших воїнів ворог бомбардує там важкими боєприпасами: з землі та з неба. Ціною неймовірних зусиль навалу стримують бійці 30-ої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького й за першої слушної нагоди захисники контратакують ворожі позиції.
Навички виживання на передовій здобуваються майже щохвилини, а бойового досвіду миттєво більшає, твердить один із найстарших тутешніх українських захисників, коли треба вогнем підтримати своїх, що йдуть на штурм.
“Гаряче було, гаряче було! Наші на штурм ішли і мусили ми їх трошки, щоб вони залягли”, – розповідає військовослужбовець 30 ОМБр “Босий”.
Північніше Бахмута, розповідають піхотинці “30-ки”, стріляє майже все, розриви важких ворожих снарядів хоч і дуже страшні, але перетворились мало не на буденне явище, кажуть бійці.
“Привикли до неї вже і страху немає вже цього. Вже нічого такого. За годину було, десь близько 50-ти приходів. Бувають такі, нормальні дискотеки відбуваються”, – розповідають військові.
Особливо неприємними вибухові “дискотеки” стають, коли ворожі артилерійські обстріли з повітря, а ще своєю артилерією та мінометами б’ють переважно навмання.
“Кидають, пару мін в один бік, потім різко міняють напрямок. Тобто, такого конкретного напрямку, де вони хочуть тут пройти, поки не визначається”, – переконує військовослужбовець 30 ОМБр “Сем”
Натомість, абсолютно зрозуміла загальна мета окупантів на цій ділянці – ворог намагається тиснути обабіч стратегічно важливої траси – М03. Ще інтенсивніші обстрілі точаться поруч, в районі Оріхово-Василівки, що розташована за десяток кілометрів на північний захід від Бахмута. Піхотинці 30-ої механізованої тут стоять “очі в очі” із ворогом. Без жодної природної перепони на лінії вогню.
“Вдень вони сюди не підуть, у нас чисте поле, куди їм? Все продивляється. І дощ, поки наш захисник”, – каже “Босий”.
Погодні примхи, хоч і додають складнощів у фронтовому побуті, натомість цього дня стали на бік українського війська. Звісно перебувати за такої погоди просто неба не надто комфортно та й пересуватися багнюко складнувато, але з іншого боку, кажуть українські воїни, ворожа арта за такої погоди працює щонайменше не так інтенсивно. Але, найголовніше – і не дуже влучно.
