Низька вода: як меліорація, копанки та зміна клімату зневоднюють Волинь. Розбір від БУГу

ДСНС та гідрометеорологи оголосили на Волині найвищий — коричневий — рівень небезпеки через критичне маловоддя. До кінця жовтня рівень води у деяких річках та озерах знизився до історичних мінімумів, а деякі малі водойми ризикують повністю пересохнути. 

Які водойми опинилися під найбільшою загрозою, чи чекати збоїв у питному водопостачанні та чи зможуть осінньо-зимові дощі й сніги врятувати ситуацію — журналісти БУГу з’ясовували разом із профільними експертами. 

Обміління на Волині: які річки втратили найбільше води

Річка Луга – це права притока Західного Бугу, вона протікає на території Володимирського району. Місцеві кажуть, що за останній час, вона суттєво обміліла.

Місцевий мешканець Володимира, пригадує, що раніше річка виходила з берегів і вода доходила до паркану. За його спостереженнями, рівень води знижується щороку.

«У 1600 роках тут ходили кораблі. Колись річка виходила з берегів, була до парканів, а щороку рівень води падає. Можливо, проблема у тому, що її не чистять», — каже чоловік.

Які водойми Волині найбільше страждають від маловоддя?

Олена Митрофанюк, представниця Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області, пояснює, що найбільше потерпають невеликі озера та руслові ставки.

«Вони страждають найбільше, бо утворені безпосередньо у верхів’ях русел малих річок або струмків. Через тривалу посуху припиняється стік малих річок, і ставки відразу втрачають притік води», — каже фахівчиня. 

За її словами, рівень води в річці Прип’ять опустився в середньому на 9 сантиметрів нижче за мінімальні багаторічні жовтневі показники.

Окрема ситуація з озером Світязь. Рівень води в ньому становить 93 сантиметри — на 24 сантиметри менше, ніж торік. Близько 80% водного живлення озера забезпечують атмосферні опади. Водночас подібні коливання вже спостерігали у 2019-2020 роках, після чого рівень води відновився.

Чому річки та озера втрачають воду

Головна причина обміління – відсутність опадів. Про це розповідає Людмила Кашпрук, керівниця відділу гідрології Волинського обласного центру з гідрометеорології. 

«Протягом літнього та осіннього періодів на Волині спостерігалися тривалі періоди без опадів. Навіть коли дощі випадали, вони були зовсім незначними й практично не впливали на рівень води в річках. Особливо спекотним був серпень, коли температура повітря сягала 40 градусів. Високі температури прискорюють випаровування води з поверхні водойм, а тривала відсутність опадів призводить до зниження рівня ґрунтових вод», — каже Людмила Кашпрук.

Представниця Регіонального офісу водних ресурсів на Волині Олена Митрофанюк додає, що більшість волинських озер карстового чи заплавного походження живляться переважно підземними водами. Оскільки через дефіцит опадів рівень ґрунтових вод критично впав, то підземне живлення озер та ставків майже припинилося.

Фахівчиня з питань природно-заповідного фонду та використання природних ресурсів Катерина Філюта звертає увагу, що причини обміління пов’язані не лише з погодою, а й зі змінами природних територій.

«Більша частина Волині — це болотисті території, які зазнали масштабної меліорації. Русла річок у витоках були каналізовані та спрямлені, заплави роздані під сільське господарство людям та великим агрофірмам, а прибережні захисні смуги в межах річок — просто розорані. Осушені й болота, які раніше слугували джерелом живлення для цих річок та озер», — пояснює екологиня

Як обміління впливає на природу

Фахівчиня з водних ресурсів Олена Митрофанюк,  пояснює, що обміління впливає на всю екосистему, адже водойми втрачають важливі для життя ділянки.

«Звичайно, коли міліє водойма, руйнується весь ланцюжок життя навколо неї. Через зниження рівнів води оголюються мілководдя, прибережні зарості очерету та заплавні луки, відповідно руйнуються нерестовища і зони годівлі риби», — зазначає спецііалістка

Екологиня Катерина Філюта наголошує, що є цілі види, що зникають.

«Насамперед зникають види, які залежні від більш зволожених умов — вони просто перестають зростати або перебувати на цих ділянках. Наприклад, червонокнижні рослини, зокрема пальчатокорінники, які потребують відносно вологих умов, ми все менше спостерігаємо в їхніх типових місцях зростання на легка зволожених ділянках», — розповідає він.

За словами екологині, зміни стосуються не лише рослинності.

«Змінюється рослинний покрив і тваринний світ. Зникають вологолюбні види, зокрема земноводні, які частину життя проводять у воді, а частину на суші й є повністю залежними від цих умов», — додає Катерина Філюта

Загроза для питного водопостачанню

Олена Митрофанюк, представниця  Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області зазначає, що тривале зниження рівня води може спричиняти екологічні наслідки.

«Загалом якість питного водозабору задовільна. Звичайно, коли спостерігається тривале маловоддя, то і формуються екологічні наслідки для якості води. Річки місцями стоять без течії, посилюється замулення та заростання русла», — розповідає вона.

Але прямої загрози питному водопостачанн,  станом на зараз, немає. 

«Попри складну гідрологічну ситуацію, прямої загрози немає для питного водопостачання. Всі міста та селища Волині забезпечуються питною водою не з поверхневих річок, а з підземних артезіанських свердловин. Глибокі водоносні горизонти захищені від швидких сезонних коливань погоди. Найбільше від маловоддя та дефіциту дощів страждають жителі сіл, які беруть воду з колодязів», — пояснює Олена Митрофанюк. 

Висока вода, замість низької: чи будуть на Волині підтоплення

Екологиня пояснює, що чергування посушливих періодів і значної кількості опадів є природним явищем.

«Звісно, такі випадки є. Все функціонує циклічно, і ми неодноразово були свідками, коли після випадання аномальної кількості опадів річки виходили з берегів і затоплювали території. Це нормальні природні процеси», — розповідає вона.

Водночас проблема може загострюватися через забудову та господарське використання заплав.

«Проблема не в тому, що це трапляється, а в тому, що люди відвикають від законів природи та забувають про її роль. Коли береги малої річки розорані замість того, щоб там була лука й заплава, вода під час повені чи сильної зливи виходить із берегів і затоплює поля та домівки. Люди починають бідкатися, але насправді вони самі побудували будинки й розорали поля на тих територіях, які періодично мають затоплюватися. Роль прибережної захисної смуги та заплави полягає саме в тому, щоб акумулювати надлишок вологи», — пояснює екологиня.

Вона також звертає увагу на суперечність між розмовами про адаптацію до зміни клімату та діями на місцях.

«Зараз багато говорять про необхідність адаптації до зміни клімату, проте дії на місцях часто є абсолютно протилежними. Торфоболота віддають під видобуток, великі агропідприємства самовільно регулюють рівень води у річках, будують переправи й дамби, підвищуючи дно й затримуючи воду лише для власних потреб, а поруч із руслами розкопують ставки», — зазначає фахівчиня

Чи допоможе розчищення річок зупинити обміління?

Екологиня Катери зауважує, що повідомлення про пересихання водойм часто супроводжуються пропозиціями розчищати канали та поглиблювати русла. Проте, на її його думку, такі заходи не завжди розв’язують проблему.

«Зараз на місцях знову хочуть проводити ті ж самі заходи: розчищення меліоративних каналів та днопоглиблювальні роботи. Це робиться не лише на Волині, а й по всій Україні. Проте нам потрібно пам’ятати, що Україна прямує до Європейського Союзу, де вже прийняли Закон про відновлення природи (Nature Restoration Law). У Європі зрозуміли свої помилки й тепер діють навпаки: відновлюють сканалізовані та спрямлені русла, повертають вільнотекучість річкам, демонтують дамби й відновлюють болота. А ми зараз ідемо тим хибним шляхом, від якого Європа вже відмовляється, і продовжуємо нищити те, що ще збереглося і що потім доведеться відновлювати», — зазначає фахівчиня

Чи відновиться вода у волинських водоймах?

Гідрометеорологиня Людмила Кашпрук сподівається, що опади допоможуть поповнити водойми.

«Так, ми маємо надію, що опади пройдуть, річки поповняться водою, стануть повноводнішими. Осінні та зимові опади можуть сприяти відновленню запасів води та підвищенню її рівня у водоймах», — зазначає спеціалістка..

Олена Митрофанюк також пояснює, що опади можуть відновити водний баланс, однак результат залежить від їхньої кількості та тривалості.

«Атмосферні опади можуть відновити водний баланс наших водойм, оскільки вони є головним джерелом їхнього живлення. Але короткочасні дощі не здатні кардинально наразі збільшити водність річок, оскільки висушена за літо земля миттєво вбирає вологу. Щоб вода знову затрималася в озерах та річках, дощі мають наситити водоносні горизонти», — пояснює фахівчиня.

На ситуацію також впливають зміни клімату: теплі зими з меншою кількістю снігу, спекотне літо та тривалі періоди без опадів. У таких умовах для відновлення водності водойм важливі не лише дощі, а й збереження природних територій, які накопичують і утримують вологу.

Серед необхідних кроків для збільшення рівня води, екологиня Катерина Філюта,  називає відновлення природної форми русел, збереження заплав і прибережних захисних смуг, а також відмову від осушення боліт.

Окремо вона звертає увагу на викопування ставків поблизу малих річок.

«Припинити викопування копанок у прибережних смугах: Прикладом є річки Луга чи Луга-Свинорейка, де біля русел викопують ставки для акумуляції води. Проте такі ставки лише перехоплюють вологу, яка мала б живити саму малу річку», — пояснює екологиня.

Маловоддя на Волині — це не лише наслідок посухи. Стан річок та озер залежить і від того, як люди використовують прилеглі території. Збереження боліт, заплав і прибережних смуг може допомогти підтримувати природний водний баланс та зменшувати наслідки як тривалих посух, так і сильних опадів.