У Луцьку презентували роботи нововолинської художниці у стилі символізму

Цими вихідними художниця з Нововолинська Алла Навроцька представила у Луцьку свої роботи. Захід зібрав чимало поціновувачів високого мистецтва та культурного дозвілля.

Алла Навроцька – викладач образотворчого мистецтва Нововолинської Школи Мистецтва. Мисткиня творить живопис, графіку та батік, мала кілька персональних виставок, брала участь у спільних експозиціях (у м. Червоноград, м. Трускавець та м. Ялта) та міжнародних пленерах у Польщі, – пише Таблоїд Волині.

Виставка робіт Алли Навроцької та започаткування Вернісажу в історичній частині Луцька – пілотний проект ГО «Спілка Талановитих Людей Волині», створення якої ініціювала підприємець і поціновувачка мистецтва Галина Дутко.

«Я непохитний оптиміст і невтомний борець за досягнення достойного місця України серед країн Європи. Об’єднуючи зусилля талановитих людей, ми зможемо пришвидшити цей процес, не очікуючи на природній хід історії. Завжди рада до проектів з творчими людьми, тож радо запрошую митців до співпраці», – розповідає пані Галина.

А ще ділиться, що в дитинстві мала мрію бути багатою і стати меценатом. Багатою,каже, стати досі не вдалося, тож намагається безкорисно реалізувати прагнення допомагати творчим людям.
Символічним стало місце проведення виставки – будинок, в якому жила Леся Українки і де сім’я Косачів час від часу влаштовувала мистецькі посиденьки.

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький на волонтерських засадах надав приміщення для виставки.

«Ця будівля є символом старого міста, пройти повз неї – означає багато втратити. Сподіваюся, спільні творчі плани йтимуть на користь і волинянам, і гостям міста, і митцям. І ще усім нам обов’язково треба пам’ятати про такі історичні пам’ятки та підтримувати їх».

Професійним поглядом оцінила картини художниці директор Художнього музею Зоя Навроцька.

«Мушу сказати, що я не щедра на похвали молодим художникам, бо зайвий комплімент будує стіну перед майбутнім митця, який думає, що все уже здобуто і підкорено, і зупиняється у розвитку. Тому скажу своїй однофамілиці, що це її перший крок на шляху теми, хороша спроба побачити свої твори в іншому оточенні, оцінити з нового ракурсу. Видно, що художниця шукає себе і творить такі собі ілюстрації власних мрій».

Також, мистецтвознавець додала, що художнику важливо вирішити для себе одразу, хоче він прикрашати життя людей гарними творами чи сказати своє слово у мистецтві. Бо якщо йдеться про високий арт, то доведеться ще довго і натхненно працювати.

Сама ж винуватиця урочистостей, Алла Навроцька розповіла, що експериментує з техніками, але для творчості їй не завжди вдається знаходити багато часу.

«Насправді дякую пані Галині, що витягла з мого маленького міста, бо Луцьк для мене – це вже щось дуже значне. Мої картини – це спосіб особистого відпочинку, це моя медитація після роботи, втеча у свою внутрішню філософію».

Ексклюзивно для «Таблоїда Волині» авторка розповіла, що незбагненним філігранним живописом їй подобається Іван Марчук, але картин інших художників у неї вдома немає. Іноді буває, що її надихає пісня, вірш, влучні слова. Процес творення полотен не розтягує надовго, малює, за її словами, приступами.

«Ви ж розумієте, що мисткиня повинна бути ще і жінкою, бо є і побутова робота і викладацька діяльність. В мене чудова сім’я, яка мене підтримує. Коли чоловік бачить моє натхнення, то бере всі домашні обов’язки на себе, створює навколо таки комфорт, аби я лише могла працювати», – розповідає Алла.

А ще художниця любить мандри, сімейні традиції та вірить, що краса і мистецтво може врятувати світ.

Гості виставки могли не лише отримати порцію візуальної естетики, а й взяти з собою додому шматочок творчості художниці – пропонували блокноти, календарі, магнітики та відкритки із зображенням робіт Алли Навроцької. Була навіть книга відгуків та пропозицій художниці, де всі охочі залишали послання вдячності для авторки та думки з приводу її полотен.

Написи до картин теж були окремим експонатом виставки – тут і власні авторські судження, і поезія, і рядки з відомих пісень.