Студенти Нововолинського факультету ТНЕУ вшанували пам’ять загиблих у Другій світовій війні

У День пам’яті та примирення, 8-го травня, колективом Нововолинського факультету ТНЕУ ініційовано захід, приурочений до вшанування тих, хто поліг на фронтах Другої світової війни.

Головним організатором підготовки та проведення заходу є  кандидат історичних наук, доцент кафедри загальноекономічних та гуманітарних дисциплін Нагірний Микола.

На запрошення представників Нововолинської міської організації політичної партії “Народний Фронт” на зустріч зі студентським колективом були запрошені учасник АТО Олександр Кондисюк, учасник національних визвольних змагань Віталій Баглик, ветеран Війни Василь Погребський.

Студенти підготували слайд-шоу із документальних фото часів Другої світової війни та розповіли, що про те як щороку відзначають один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни у різних країнах.

Очевидці бойових дій ділились своїм досвідом. Драматично, зі сльозами на очах, з тремтінням душі розповідав історію свою Василь Сидорович Погребський. Знає, що таке партизанка, чув звуки пострілів, тримав у руках зброю, бачив ворожі танки, вбрід переходив зимові зледенілі ріки. Тоді просив побратима: “Будь поряд, бо раптом когось із нас поранять, то врятуємось лише будучи разом, простягнувши руку допомоги”.  Щоб  реалізуватись як медик та головний лікар Нововолинської лікарні, він пройшов тернистий та кривавий шлях воєнних лихоліть. Довелось воювати йому неподалік сіл Рудка та Смідин Старовижівського району Волинської області. І ноги несли все далі й далі, а серце, думки лишив на рідній землі. Це тримало при житті, не давало здатись.

Віталій Олександрович Баглик чимало розповів про тогочасні реалії. Його родина давала прихисток тим, хто шукав порятунок. Згадував про безчинність військових. Коли його бабуся заховала у піч свої чоботи, у котрих ходила до церкви, далеко, радянському партизану все ж вдалось їх звідти дістати – звідки ж знав? – та відібрати. На плач відказав: “Підеш босоніж!

“Це була війна тиранів – Гітлера і Сталіна, хоча на початках вони були союзниками, – зауважив Віталій Олександрович, – Вони подібні до Путіна”

Кондисюк Олександр, котрий зараз працює у Нововолинському військкоматі, ділився спогадами про свою війну. На жаль, наші сучасники не дуже добре засвоїли помилки минулого – тепер ми всі пожинаємо криваві жнива… Доля його – нелегка, адже переніс пекло полону.

Спогади тих, хто бачив бої та кров, вдало вплелись у історичну доповідь, котру презентували студенти ТНЕУ. Дякуючи наставнику – кандидату історичних наук Нагорному Миколі, аудиторії було цікаво. Хоча, звісно ж, не порівняти зі спогадами ветеранів. Коли розповідав про минуле Василь Сидорович Погребський, стояла крижана тиша, чулось, як стукотять серця…

Кожен із бійців боровся за рідну землю, зі своєю ідеологією, але їх серце єднала любов до рідної землі та, безперечно, єднає зараз.

На завершення студенти дарували квіти, а представники Народного Фронту – солодкі подарунки.

На грудях усіх – і виступаючих, і присутніх – пломеніла квітка маку. Як знак, як кривава рана, що досі болить. Україна – переможе!