Не стало відомої поетеси з Нововолинська

У вічність відійшла відома волинська поетеса Світлана Костюк, яка довгий час жила і працювала у Нововолинську.

Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбук волинський юрист Василь Нагорний. Розповідає, що познайомився із нею в серпні 2014-го року, коли вона вступилась за 10 бійців 51 ОМБР, яких військова прокуратура запроторила в Луганське СІЗO.

“Тоді вона написала в приват такі слова: “Мені жаль було слухати і дивитися… Вони ж так зненавидять Україну, якщо не захистимо…чиїсь діти вони… а чужих дітей не буває…” В цей час вона вже знала, що смертельно хвора, а дбала за чужих дітей. Тоді ж вона написала і цей вірш:

ПОСЛАННЯ ДО ШТАБНОГО ГЕНЕРАЛА-ЗРАДНИКА
Продажний генерале, як живеш?
Я вчителька, що того хлопця вчила,
В якого свіжовирита могила,
В яку ти і сльозинки не проллєш…
Бо що для тебе сльози матерів,
Хлоп`ята, що ішли “живцем на міни”…
Тих броників хватало й половини
Аби ти свій мільйончик заробив…

Жорстокий генерале, як ти міг
На нари запроторити хлоп`яток.
Що п`ятий місяць вчились воювати
Без сну і їжі, падаючи з ніг…
Вітання ще від сивих матерів
Тих пацанів, яких ти підло зрадив,
Яких дотла чужі палили гради,
Бо ціль по них хтось все-таки навів…
Пихатий генерале, зручно так
В тоновано_броньованій машині…
У сина твого очі також сині,
І спить він, як і той, мабуть, навспак?..
Ти знаєш, що у кожному селі
Тепер щодня чекають похоронок?..
Ти ж вміло прикриваєшся законом.
Що не проб`ють ні кулі, ні жалі…
Як найманець на цій святій землі…

Редакція інтернет-видання “БУГ” приносить свої співчуття рідним та близьким поетеси.

Нагадаємо, що раніше на сторінках сайту неодноразово були висвітлені події, пов`язаних з її творчими здобутками. Зокрема, про презентацію збірки “Зцілення любов`ю” у Нововолинському ліцеї-інтернаті.

Досьє: Світлана Степанівна Костюк (дівоче прізвище Бусел, народилася 30 листопада 1963 в селі Кукли Маневицького району Волинської області – померла 6 січня 2017) — українська поетеса, журналіст, педагог, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (з березня 2015).

Автор книг поезії «Спалахи душі» (1998), «Наодинці зі світом» (2012), «Маленьке диво» (для дітей, 2012), «Листи без конвертів» (2013), «Мереживо чудес» (для дітей, 2014), «Про що шепотіли листочки» (переклади польською, 2014), «Траєкторія самоспалення. Щоденникові записи у віршах» (2015), «Barefoot to the sky» («Босоніж в небо», переклади англійською, США, Нью-Йорк, 2016), «Зцілення любов’ю» (Чернівці, «Букрек», 2016).

Друкувалася у колективних книгах «Перевесло», «Мамина криниця», «Апостол правди і науки», «Викрадення Європи», «Воїнам світла», «Осінь у камуфляжі», «Подяка Богу», «Скіфія -2014», « В століттях чатує Чернеча гора», «Натхнення», «Вінтаж», «Антологія сучасної української літератури», «Берегиня» та ін., журналах «Дзвін», «Дивослово», «Золота Пектораль», «Буковинський журнал», «Світязь», «Склянка часу», «Ангелятко», «Світ дитини», «Педагогічний пошук», «Український вісник», газеті «Літературна Україна» та в періодичних виданнях США, Італії, Польщі, Румунії, Ізраїлю.

Переможець Міжнародного літературного конкурсу «Між словом і вічністю» (поезія) — Італія, Неаполь, 2015, Міжнародного конкурсу до 200-річчя Т. Г. Шевченка «В століттях чатує Чернеча гора», Всеукраїнських конкурсів ім. Леся Мартовича, «Незламні українці», «Викрадення Європи», «Сто творів, які варто прочитати влітку», лауреат першої Всеукраїнської літературної премії ім. Івана Низового, відзначена Міжнародною премією літературних критиків за малу прозу (Італія, 2016).

Орден «За гуманність та милосердя» від Всеукраїнської ГО «Спілка Чорнобиль», медаль «25 років незалежності України».