Назад у майбутнє: вересень 1991-го року в Нововолинську
Інтернет-видання «БУГ» продовжує нову рубрику «Назад у майбутнє». У ній ми розповідатимемо про ті проблеми та питання, які висвітлювались у нововолинських газетах 25 років тому. Цього разу ми візьмемо до уваги не лише газету «Народна рада», а й «Робітничий голос».
Вересневий випуск газет 1991 – го року розпочинається привітанням школярів із нагоди Дня знань. Але, як зазначено у виданні «Народна рада», «…не було на цей раз нарочито – врочистого винесення прапорів, не звучали слова гімну «Союз нерушимый». Були лише щирі вітання вчителів та гостей, поетичні виступи першокласників».
Обидва видання подають фоторепортаж із нагоди відкриття дитячого садка №19 «Кобзарик». «…понад 300 нових молодих сімей сьогодні врівноваженіше почуватимуть себе на виробництві чи в іншій сфері суспільно – корисної праці, скориставшись послугами «Кобзарика»».
Навіть 25 років тому вже актуальною була проблема нововолинського вугілля.: «…управління домовилося про 30 тис. тонн бурого вугілля з Красноярським краєм. Але хіба це нормальне господарювання, коли, здавалося б, під боком є своє вугілля, а приходиться завозити його на Волинь бозна звідки? І витрати на перевезення вдвічі перевищують вартість самого палива», – зазначає газета «Народна рада». » І все ж, правдивою видається теорія, що історія завжди повторюється, чи не так?
Автор додає свій коментар: «…а що буде, коли волинське село, яке шахтарі напередодні зими спромоглися забезпечити вугіллям всього на 50%, теж на половину менше обіцяного почне давати місту хліба і м`яса, використавши елементарну логіку ринкових відносин?».
1991- рік, коли все ще будується 10 шахта. «Біди в працівників Нововолинського шахтобудівного управління, ті ж, що і всіх будівельників: нестача цегли, лісоматеріалів…Люди приходять працювати, а нема чим…Потрібно для цього 76 робітників, а є лише 25. Можуть і вони з цим справитись, бо володіють суміжними професіями. Але ж нема будматеріалів» , – повідомляє видання «Робітничий голос». Та все ж, автор статті – І. Лісовий переконаний, що «Вона (шахта) потрібна містові…Сьогодні ж з великими потугами, але вона виростає, зводиться».
У вересневих виданнях «Народної ради» з`явились повідомлення про вибори до обласної ради. Поряд із цією статтею знаходиться запрошення всіх нововолинців і гостей міста на свято міської газети «Народна рада», яке відбудеться у парку культури та відпочинку. 29-го вересня з нагоди Дня машинобудівника – святковий день колективного відпочинку : «Разом працюємо – разом відпочиваємо». Здається, що не випадково ці повідомлення поміщені поряд та ще й напередодні виборів. Як то кажуть, «на війні всі методи хороші».
У вересні було утворено окружні виборчі комісії по виборах депутатів обласної Ради народних депутатів від Нововолинського і Заболоттівського виборчих округів замість вибулих депутатів. Серед запропонованих кандидатур звичайні середньостатистичні мешканці міста: економіст міського комбінату, учителька середньої школи №2, гірничий робітник, пенсіонер та ін.
І знову піднімалося питання демонтування пам’ятників Леніну, бо не всі місцеві жителі погодились із таким рішенням. Зокрема, водій автобуса М. Пасаман переконаний, що це – вандалізм, як зазначено у виданні «Робітничий голос». Тому у газеті «Народна рада» подано відповіді – коментарі 6-ох депутатів про ситуацію, яка склалась. «Його (пам’ятник) якраз і прибрали з площі, щоб зняти напруження серед місцевих жителів…і тим самим уникнути проявів вандалізму», – зазначає В. Середюк, головний лікар станції переливання крові.
1991-го року у газеті «Робітничий голос» гостро стояло питання про те, як назвати вулиці міста. З цього приводу до редакції газети приходили листи із пропозиціями. Зокрема, житель Нововолинська О. Похомов пропонував перейменувати проспект Леніна на Ярослава Мудрого або, як альтернатива – проспект Каштанів.
25 років тому вперше у Нововолинському ліцеї поряд із десятими класами було відкрито клас для шестирічок.
Видання «Народна рада»підіймало злободенні й для нашого часу теми, зокрема, «вичвори бюрократії». «Треба кожному мешканцю міста видати спеціальну довідку на всі випадки життя. Або краще від усього кожному на лобі поставити печатку і написати – довідка. А бюрократизм в першу чергу», – зазначає автор статті.
У газеті «Робітничий голос» подано інформацію про «першу ластівку» в Нововолинську – магазин комерційної торгівлі. “Найбільше випаде на долю Василя Бутинця, бо ця непроста в наш час справа – на його плечах”, – зазначено у виданні. Магазин розрахований на “грошовитих покупців”, яких на той час не бракувало.
Вересневі випуски обох видань містили такі оголошення та повідомлення:
Такі фільми дивились у кінотеатрі “Україна”:
Інтернет – видання «Буг» готує нові публікації рубрики “Назад у майбутнє”. Слідкуйте за оновленнями.
