Навіть прочитавши у щоденнику Каті Литкіної про зустрічі на териконі, поліція не стала її там шукати, – свідок

20-го липня при розгляді кримінальної справи щодо вбивства неповнолітньої Катерини Литкіної колегією Ковельського міськрайонного суду було ухвалено рішення ще на два місяці продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого Назара Статочнюка та опитано свідків у справі. 

Як виявилося в ході судового засідання, у вбитої жительки Нововолинська був щоденник, який поліція вилучила при обшуках житла після її зникнення. У ньому містилася інформація про те, що раніше дівчина приходила на терикон з Максимом Терлецьким – підозрюваним у вбивстві, який зараз перебуває у Словенії.

Також в залі суду присутні слухали свідчення судмедексперта про те, що Катю били предметом з обмеженою поверхнею. Це могла бути дерев’яна палиця, обрізок труби, держак від лопати або інші подовгуваті предмети циліндричної форми.

Дівчину знайшли у костюмі, подарованому її хлопцем Мироном. Саме в цей фатальний для неї день виповнилося півроку з того часу, як вони почали зустрічатися.

На початку судового засідання захисник обвинуваченого Статочнюка звернувся до суду з тим, що не вирішене питання про перебування його підзахисного у металевій клітці. Адвокати вважають, що тримання неповнолітнього Статочнюка за металевими гратами є порушенням прав людини.

Відтак, суд оголосив перерву, щоб з’ясувати, чи вільний кабінет зі скляною кліткою. Захисники потерпілих висловили прохання врахувати інтереси чотирьох свідків, які прибули на засідання, та не переносити слухання у разі відсутності необхідного приміщення.

Згодом вияснилося, що в кабінеті зі скляною кліткою йде розгляд судової справи, тому суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання.

Прокурор Сергій Самчук подав колегії суддів два письмові заперечення клопотань сторони захисту про визнання висновку судово-медичної експертизи та протоколу огляду місця проживання неприпустимими доказами, а також зачитав клопотання щодо підготовки досудової доповіді органами пробації, яка повинна містити відомості про неповнолітнього та перелік обставин, що підлягають обов’язковому встановленню у кримінальному провадженні.

Захисник Віктор Шостак натомість зауважив, що у КПК немає такого процесуального документу, як заперечення на клопотання, а висновок пробації потрібно було давати тоді, як приймалося рішення суду про затримання Статочнюка.

“Зараз ця доповідь ні на що не вплине, тому що є характеризуючі дані та висновок судово-психіатричної експертизи. І чому прокурор клопоче про те, що цю інформацію має опрацьовувати Луцький міжрайонний суд, коли Статочнюк проживав і навчався в Нововолинську?”, – поцікавився Шостак.

Після перебування у нарадчій кімнаті судді все ж постановили задовольнити клопотання прокурора Самчука. Далі суд перейшов до допиту свідків. Передусім за доцільне вирішили опитати завідувача відділенням судово-медичної криміналістики Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Інну Ткачук, яка розповіла, що знаряддям вбивства став предмет з обмеженою поверхнею (травмуюча поверхня не більша 16-ти квадратних сантиметрів).

“На черепі жертви виявили скалкові переломи, відтак, ці ушкодження могли бути нанесені предметом з обмеженою подовгуватою поверхнею, – відзначила судмедексперт, – Сказати конкретно, що стало знаряддям вбивства, я не можу, так як відсутні м’які тканини, які повністю відображають особливості травмуючого предмету. Це може бути дерев’яна палиця або обрізок труби, держак від лопати тощо”.

Як зазначила Інна Ткачук, при скочуванні з висоти одяг Катерини був би пошкодженим, а при падінні були б зламані ребра, хребет. Натомість травматична дія нанесена чисто по голові. Іще один аргумент – при самопадінні ніколи не буває переломів черепа, щелепи. Людина завжди намагається витягнути руки та захиститися. До того ж при падінні на каміння не було б такої локалізації ударів в різних місцях голови – тім’яних, потиличних, – пояснила експерт.

Бабуся вбитої Каті Тетяна Степанченко розповіла про останній день, коли бачила онуку.

Катя прибігла додому пізно ввечері і почала кудись збиратися, вона здавалася щасливою. Бабусю заспокоїла: “Не переживай, я не сама”. Була у одязі, який їй подарував хлопець, адже в той день виповнилося півроку, як вони почали зустрічатися.

“Вона завжди повідомляла, якщо кудись ішла”, – каже Тетяна Степанченко.

Проте цього разу Катерини не було всю ніч. Жінка намагалася заспокоїти себе, думаючи, що, можливо, онучка залишилась в сім’ї Мирона. Навіть коли  хлопець подзвонив на наступний день, не відразу зрозуміла, що вони не разом.

“Я думала, вона в безпечному місці. Мирон її ніколи одну не відпускав”, – розповідає Тетяна Степанченко.

Поліцію стали викликати лише наступного дня, коли юнак прийшов до жінки та повідомив, що Каті з ним не було.

Віталій Приступа (брат дружини Сергія Литкіна) побачив тіло Катерини другим після її батька.

Вся родина активно займалася пошуками дівчини і вірила, що вона жива.

“Ми з дружиною поїхали в місто Луцьк на фестиваль “Бандерштат” і розклеювали там листівки. Сергій поїхав в Ковель, попередньо хтось повідомив поліцію про те, що бачили схожу дівчину.

Ми хотіли, щоб вона втекла”, – пригадує Віталій.

Рідні, втомлені пошуками, до останнього надіялися, що одна з версій поліції – втеча дівчини – є правдивою. Мама вбитої шукала свою дитину біля гаражів. Підходила до всіх дверей, слухаючи, чи ніхто не кличе на допомогу.

“Коли вибрався на терикон, то побачив Сергія, побачив і Катю. Так як лежало тіло, можна було зрозуміти, що людина не змогла сама впасти – її сховали. Я сидів, плакав, розмовляв з Сергієм. Запитав, чи телефонував він в поліцію та швидку. Потім показував правоохоронцям, де знаходиться труп, – говорить Віталій Приступа, – В поліції знали про терикон, але не шукали її там. Потім розповіли, що тут Катя зустрічалася з Максимом – про це вона писала у щоденнику”.

Цей щоденник не читали батьки Каті, зараз він в руках правоохоронців. Деякі записи використані у справі.

“Я знала Катерину. Це була відповідальна дівчина, спокійна, чемна. Коли я приходила в гості у їхній дім, вона постійно навчалася, сиділа за комп’ютером з купою паперів та готувалася до вступу”, – розповіла Оксана Шевчук.

Заслухавши чотирьох свідків, суд продовжив термін тримання під вартою обвинувачуваного Статочнюка ще на два місяці.