Господиня з Володимир-Волинського району передала солдатам смаколики

Жителька Володимир-Волинського району, яка займається виготовленням сиру, передала солдатам різні смаколики в якості подарунку.

Володимир Івасів — успішний підприємець, майстер художньої ковки. Разом із дружиною Валентиною, яку знають у шахтарському місті як власницю магазину «Дім. Сад. Город», проживають у Нововолинську. Три роки тому справжньою тривожною несподіванкою для неї стало рішуче бажання чоловіка йти на війну. І хоч як не намагалася відмовити Володимира від такої затії, нічого не вийшло, пише Волинь.

Пані Валентина каже, що чоловік – уродженець Любомльщини, за духом — патріот і націоналіст. Це в нього, мабуть, у крові (рідний брат чоловікової мами воював у лавах УПА).

Коли в якості останнього аргументу чоловікові вона наводила факт, що в такому віці (невдовзі має виповнитися 60 років) і з таким станом здоров’я служити до війська не йдуть, він твердо відповів: «А як я потім буду дивитися в очі онукам?». На цьому діалог закінчився.

Після тривалої нелегкої служби на Донеччині Володимира підкосив коронавірус. З ускладненнями від вірусу він потрапив у Київський військовий госпіталь, де лікується дотепер. А Валентина час від часу вирушає в столицю провідати свого вчорашнього воїна.

Тож нещодавно вкотре зібралася знову. Підготувала домашні страви, які любить чоловік. Чекала лише на замовлений, теж домашньої роботи, сир. Різноманітні його види, — адигейський, чечил, сулугуні з оливками, моцарельний рулет із червоною рибою, чорносливом, горіхами — випікає одна жінка з Володимир–Волинського району.

Промінявши міське життя на сільську глибинку, вона освоїла технологію виготовлення цих смаколиків і тривалий час цим займається. Отож нововолинці й мешканці інших міст стали її клієнтами.

Цього разу пані Валентина дуже здивувалася. Бо замість замовленої кількості майстриня передала значно більше продукції. Так це ж така праця (навіть одне молоко доставити за 30 кілометрів від фермера–голландця чого коштує!) — вона не може бути безплатна.

Після розмови дізналася, що решту сиру Валентина і Володимир мають роздати солдатам. Просто так, у якості подарунка. Не мала морального права не виконати таке прохання.

“Ви навіть не можете уявити, який приємний подарунок зробила хворим бійцям, котрі лікуються, наша землячка. Вони казали, що досі навіть не куштували такого смачного сиру. Дякували, просили рецепт і номер телефону благодійниці”, – розповіла Валентина.

Сама ж майстриня після телефонного дзвінка була розчулена до сліз.