Нові правила госпіталізації викликали обурення: чи змушуватимуть українців лікуватися вдома

В Україні планують суттєво змінити підхід до госпіталізації пацієнтів. МОЗ оприлюднило проєкт наказу, який визначає критерії для направлення до стаціонару. Формально документ має впорядкувати роботу лікарень, однак фахівці попереджають про серйозні ризики як для медиків, так і для пацієнтів.

Рекомендації, що можуть стати обов’язковими

Попри те, що в назві стандарту йдеться про «рекомендовані» критерії, його затвердження як галузевого документа фактично зробить ці правила обов’язковими. Це створює правову колізію: під час перевірок НСЗУ вони можуть використовуватись як жорсткий контрольний список, а за відхилення лікарні ризикують отримати штрафи.

Експерт із розвитку системи охорони здоров’я Владислав Смірнов пояснює: якщо лікар госпіталізує пацієнта, який формально не відповідає критеріям, це можуть визнати порушенням і не оплатити лікування. Водночас спроби компенсувати витрати за рахунок пацієнта або коригувати дані в електронній системі також караються фінансово. У результаті медики опиняються в ситуації, де будь-яке рішення має ризики.

Курс на амбулаторне лікування

Проєкт фактично вводить правило: якщо стан пацієнта не підпадає під визначені критерії, лікування має відбуватися амбулаторно. Це може призвести до того, що більше людей лікуватимуться вдома, навіть коли це небезпечно.

Лікарі більше не зможуть орієнтуватися лише на клінічну картину — їм доведеться підганяти випадки під формальні вимоги. До того ж стан пацієнта потрібно буде переглядати щодня: якщо він більше не відповідає «критичним» показникам, його можуть виписати, навіть без повного одужання.

Ризики для пацієнтів і лікарів

Медики опиняються перед складним вибором: дотримання стандартів може загрожувати здоров’ю пацієнта, а відхилення — фінансовими санкціями та дисциплінарною відповідальністю.

Для пацієнтів це означає обмежений доступ до стаціонарної допомоги. Найбільше можуть постраждати літні люди та діти. Наприклад, хворих із грипом можуть залишати на амбулаторному лікуванні навіть у складних побутових умовах, що підвищує ризик поширення інфекцій.

Особливо складною є ситуація для самотніх літніх людей, які фізично не можуть самостійно доглядати за собою під час хвороби. Формальні рекомендації звертатися до соціальних служб не гарантують швидкої допомоги.

Критичні показники як поріг госпіталізації

За словами експертів, нові критерії передбачають госпіталізацію лише у разі суттєвого погіршення стану — наприклад, при значному зниженні сатурації чи артеріального тиску. Фактично це означає, що пацієнти можуть змушені чекати критичного стану вдома.

Дискусії щодо “європейського досвіду”

У МОЗ пояснюють нововведення орієнтацією на міжнародні практики. Водночас експерти заперечують: у багатьох країнах клінічні рекомендації мають допоміжний характер і не замінюють рішення лікаря, тоді як в Україні їх можуть зробити обов’язковими.

Можливі наслідки для лікарень

За словами Ольги Богомолець, нові правила можуть скоротити кількість госпіталізацій, що вдарить по фінансуванню медзакладів. Це, у свою чергу, може призвести до закриття частини лікарень, особливо в умовах війни.

Що пропонують натомість

Серед альтернатив фахівці називають запровадження обов’язкового медичного страхування та розвиток лікарського самоврядування, коли стандарти формують професійні асоціації, а не чиновники.

Соціальний фактор

Окрему проблему становлять пацієнти з віддалених населених пунктів, які не мають змоги регулярно їздити на амбулаторні процедури. Для них стаціонар часто є єдиним варіантом отримати повноцінне лікування.

У підсумку експерти застерігають: запропонований документ може суттєво змінити систему охорони здоров’я, але його наслідки можуть виявитися болісними як для пацієнтів, так і для лікарів.