Небезпечний TikTok-тренд серед підлітків: що означає «посмішка Джокера» і коли бити на сполох

В українському сегменті TikTok поширюється тривожний флешмоб — підлітки штучно розширюють кутики рота, імітуючи «посмішку Джокера». У соцмережах пубілкуються відео, де підлітки малюють на обличчі «усмішку» маркером або навіть підрізають кутики рота, намагаючись зробити її ширшою. Такі експерименти часто закінчуються травмами та можуть свідчити про глибші психологічні проблеми.

Журналісти «БУГу» поспілкувалися з психологом студії «Логохом» Олександрою Якобюк, щоб пояснити, чому діти роблять таке і як правильно реагувати.

Фахівець пояснює, що така поведінка може мати кілька причин:

• Імітація та вплив медіа. Образ Джокера давно закріпився у масовій культурі, і підлітки часто наслідують «ефектні» дії без усвідомлення наслідків.
• Пошук уваги й експериментування. Це спосіб перевірити реакцію дорослих або друзів.
• Емоційне вираження. Дитина може переживати страх, гнів або сором і не знати, як про це сказати словами.
• Контроль над тілом та сенсорні потреби. Для деяких це спосіб «відчути» своє тіло, навіть через біль.
• Копіювання однолітків. Якщо в компанії або в інтернеті хтось так зробив, є велика ймовірність, що дитина повторить.
• Серйозні психічні проблеми. Іноді це симптом депресії, самопошкодження або навіть суїцидальних намірів, і потребує негайної допомоги.

Що робити дорослим:
Психолог радить перш за все зберігати спокій — крики чи покарання можуть погіршити ситуацію. Потрібно забезпечити безпеку (прибрати гострі предмети), поговорити спокійно й прямо запитати, що сталося, і навіть поцікавитися, чи є в дитини намір завдати собі серйозної шкоди.

Якщо є ризик, що підліток може повторити небезпечну дію або має план нашкодити собі, важливо не залишати його наодинці та звернутися до екстрених служб чи до дитячого психіатра.

Довгострокові кроки:

• навчати дитину розпізнавати й називати свої емоції;
• допомогти знайти безпечні способи вираження почуттів (творчість, спорт, дихальні вправи);
• створити вдома атмосферу довіри й підтримки, уникати жорстких покарань;
• обмежити доступ до контенту, що може підштовхувати до наслідування небезпечних дій;
• за потреби залучити дитячого психолога або психотерапевта

Які питання поставити дитині:

• Мені важливо зрозуміти — чому ти це зробив(ла)?
• Коли ти почував(лась) так уперше?
• Чи є хтось, хто тебе ображає або лякає?
• Чи хотів(ла) ти насправді завдати собі великої шкоди?

Коли терміново шукати фахову допомогу:

• Якщо дитина каже про бажання померти або має план/засоби.
• Якщо ушкодження глибокі й потребують медичної допомоги.
• Якщо поведінка повторюється або погіршується, або дитина відокремлюється, не їсть, постійно сумна.

Експерти нагадують: чим раніше дорослі помітять проблему й запропонують допомогу, тим вищі шанси запобігти серйозним наслідкам для здоров’я та життя підлітка.

Читайте БУГ, щоб бути в курсі актуальних тем та порад фахівців для безпеки дітей.