Місто в Україні 55 років носило ім’я друга Сталіна
Україна має багато міст, які свого часу носили радянські назви, і Луганськ не став винятком. Майже півстоліття він офіційно називався Ворошиловградом на честь одного з найближчих соратників Сталіна.
Редакція Главред дізналася, коли і чому Луганськ носив цю назву.
Перша назва Луганська
Історія Луганська починається наприкінці XVIII століття. У 1795 році за наказом російської імператриці на цих землях заснували чавуноливарний завод, навколо якого розрослося робітниче селище. Тоді населений пункт офіційно називали Луганський Завод.
У 1882 році, після адміністративної реформи, селище об’єднали з сусіднім поселенням Кам’яний Брід. Так на мапі з’явилося місто Луганське, а в 1933 році, у рамках нового українського правопису, назва трансформувалася у сучасний Луганськ.
Чому місто перейменували на Ворошиловград
Епоха «Ворошиловграда» почалася у 1935 році. Місто назвали на честь Климента Ворошилова — уродженця Катеринославської губернії, який розпочинав революційну діяльність у луганських залізничних майстернях.
Ворошилов був радянським маршалом, двічі Героєм СРСР і одним із головних організаторів масових репресій 1930-х років. Його підпис стояв на сотнях розстрільних списків. Радянська влада хотіла закріпити ідеологічний статус міста через його перейменування.
Чому назву змінювали кілька разів
Боротьба за ім’я тривала десятиліттями та залежала від політики Кремля. У 1958 році в СРСР видали постанову, що забороняла називати міста на честь живих діячів. Оскільки Ворошилов був живий, місту повернули назву Луганськ.
Після смерті маршала ідеологічна машина повернулася: у 1970 році Луганськ знову став Ворошиловградом.
Остаточно, у 1990 році, під час Перебудови та національного відродження, місту повернули історичну назву — Луганськ.
Походження назви «Луганськ»
Більшість дослідників вважають, що назва міста має природне походження — вона походить від річки Лугань, можливо через велику кількість лугів у її заплаві.
Існує й альтернативна гіпотеза про тюркське коріння топоніма. Слово «Луган» або «Лаган» у тюркських мовах могло позначати низину або особливість рельєфу. До цього додався слов’янський суфікс -ськ, що вказує на приналежність до певної місцевості.
