На Ковельщині в єпархії упц мп молилися за українських військових до московського святого, який є покровителем армії рф
Попри повномасштабну війну та обмеження діяльності релігійних організацій московського партіархату, у храмах Володимир-Волинської єпархії продовжують вшановувати діячів, чия спадщина нерозривно пов’язана з історією та ідеологією рф.
Кілька тижнів тому у Ковелі на території храмового комплексу Почаївської ікони Пресвятої Богородиці відбулися урочистості з нагоди престольного свята на честь преподобного Сергія Радонезького – діяча, якого в рф вважають засновником російської духовності, небесного покровителя російського війська та «зміцнювачем російської держави».
Відповідні фото і допис з події оприлюднили на офіційній сторінці Володимир-Волинської єпархії упц мп.
За інформацією єпархії, 8-го жовтня Божественну літургію очолив керуючий єпархією митрополит Володимир у співслужінні численного духовенства. Разом із парафіянами та паломниками вони звершили хресну ходу та молебень, після чого влаштували спільну трапезу в церковному саду.
У дописі єпархії зазначають, що під час богослужіння лунали молитви за українських воїнів. Однак молилися вони до святого, який є одним із головних символів саме російського православ’я та кремлівського нарaтиву про «об’єднання Русі».
Хто такий Сергій Радонезький?
Згідно з відкритими даними у Вікіпедії, Сергій Радонезький вважається одним із найбільших «подвижників землі російської». Саме він заснував Троїцький монастир під Москвою (нині – Троїце-Сергієва лавра, осереддя російського православ’я) та став першим російським духовним мислителем.
Науковці його називають «ігуменом землі Руської», пов’язуючи з ним початок духовного відродження та централізації Московської держави під час золотоординського ярма. Історики та богослови наголошують, що постать Радонезького є фундаментальною саме для формування російської імперської ідентичності — він здійснював діяльність, яка безпосередньо розбудовувала та зміцнювала Російську державу.
Читайте також:
Хочете знати більше новин про Волинь? Читайте БУГ
