В іваничівському районі освятили каплицю на честь Святителя Миколая Чудотворця
Іваничівський декан протоієрей Ярослав Мельничук із благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла освятив каплицю на честь Святителя Миколая Чудотворця в селі Соснина. Про це інформує прес-служба Волинської єпархії УПЦ КП.
Божницю побудовано за кошти місцевого фермера Тараса Дмитрука, якого Патріарх Філарет нагородив орденом Архістратига Михаїла. Митрополичу благословенну грамоту отримав Віктор Дмитрук.
Це вже третє місце молитви в цьому невеликому селі: окрім храму Великомучениці Параскеви-П’ятниці, діє нещодавно освячена каплиця Введення Пресвятої Богородиці.
Із благочинним служили: настоятель парафії протоієрей Володимир Конопко, інше духовенство – місцеве та з Нововолинського деканату.
А чи знаєте ви, що справжня назва села Соснина – Біскупичі Шляхетські? Перейменоване воно у 1947 році радянськими “визволителями”.
Анатолію Миколайовичу, а знаєте, дуже красива назва. Пропонуєте ініціювати повернення?
Звичайно. А село Гряди, у 1947-му таким чином, теж позбулося своєї тисячолітньої назви – “Калушів”. “Калуш” – кінь. Слово із старовинної Київської Руси. Там вирощували бойових скакунів для руського війська. А у селі Тишковичі, мурована сільська церква збудована Іваном Черняком – обозним Війська Запорожського. “Обозний” – начальник козацької артилерії. Ось вам і “свого не цурайтесь…” Все забули, нащадки русичів. Так легше, думати не треба.
Бискупичі Шляхетські спочатку перейменовували в Олексіївку (на честь царевича, сина Миколи ІІ), але назва “не прижилась” і тоді вже в 1947-му в Соснину.
та й назва походить від слова бискуп (за часів Речі Посполитої це був єпископ чи щось в тому роді), якому належало багато сіл і тому називали їх Бискупичі Руські, Бискупичі Шляхетські, Бискупичі Малі…
поляки за тих часів були до українців не набагато кращі за “визволителів”.
назва “Соснина” походить від урочища, яке було на околиці села де був сосновий ліс, який ті ж “визволителі” викорчували, то вже нехай буде Соснина