«Скарби вишивки»: музей Іванич запрошує на виставку сорочок-оберегів
Вишиванка – це модно і завжди в тренді. У цьому переконалися учні Іваничівського ліцею та працівники місцевих комунальних установ. Вони завітали на етнографічну виставку «Сорочка-вишиванка – оберіг пам’яті», яка вже кілька днів діє в місцевому музеї. Експозиція із орегінальними вишитими речами та унікальними фотозонами діятиме до кінця липня. Тож можна приходити до музею і милуватися красивими вишиванками.
На виставці представлене музейне зібрання чоловічих та жіночих сорочок Іваничівського краю кінця ХІХ – першої половини ХХ століття. Серед вишиванок є ті, які виконані як невідомими, так і знаними майстринями.
Директорка Іваничівського музею Лариса Куль розповіла, що на виставці є виняткові речі, які дають хорошу можливість прослідкувати особливості крою, оздоблення, структури тканини та техніки вишивки жіночих та чоловічих сорочок Іваничівщини. За її словами, нашому регіону характерні кольорові вишиванки з рослинними та квітковими орнаментами, які символізують сімейне щастя та материнську любов.
Музейна колекція репрезентує сорочки з сіл – Соснина, Мишів, Луковичі, Заставне, Завидів, Милятин, Древині, Будятичі та селища Іваничі. Також до музейної колекції увійшли 11 вишиванок Євгенії Романюк (1903 р.н.), уродженки села Загорів Локачинського району. Ці сорочки передала її донька жителька села Топилище Надія Романюк.
Помилуватися неймовірними столітніми вишиванками до музею прийшло чимало школярів та працівників місцевих комунальних установ.
Учні ліцею №1 були активними у спілкуванні. Вони залюбки відповідали на питання ведучої, розровідали вірші про вишиванку та ділилися своїми сімейними історіями.
Презентуючи дітям експонати виставки, Лариса Куль наголосила, що вишиванка – це наша історія, мистецтво предків, душа й генетичний код народу, етнічна спадщина, прикраса для тіла і оберіг для душі. А зараз, під час війни, це ще й символ української нескореності і свободи. Тому вишиванний одяг дуже цінний і важливий для нас.
“Вишиванка – символ України, кожної родини, нашої історії та мови. Це – генетичний код нашої нації, візерунки якої містять в собі історію нашої країни. Українська вишиванка – не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі.
Народ ставився до вишиванок як до святині. Вони ревно зберігалися і передавалися з покоління в покоління, з роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата, готуючи придане, вишивали своїм нареченим сорочки на знак вірності і кохання. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування і занепаду”, – розповіла очільниця музею.
Про народні традиції, пов’язані з вишиваними речами, і значення вишивки у житті українців розповіла бібліотекарка Іваничівської дитячої бібліотеки Вікторія Чернета.
Окрім вишитих сорочок, в музеї можна оглянути й інші старовині вишиті речі: рушники, серветки, килими, подушки, штори й скатертини.
