Історик закликає повернути «казначейству» українську назву «скарбниця»: час позбавлятися московських покручів
Україна продовжує деколонізацію, але одна з ключових фінансових інституцій досі носить назву, яка походить не з нашої традиції, а з московсько-ординського спадку. Попри незалежність, війни та реформи, слово «казначейство» й досі зберігається в офіційних документах, законах і державних структурах – як мовний рудимент російської імперії. Саме на цю проблему звернув увагу історик Олександр Алфьоров, закликаючи повернути Україні її власний термін – «скарбниця».
На думку історика, слово «казна» — а від нього й «казначейство» — має тюркське походження та потрапило на територію московії ще з часів Золотої Орди. І лише потім, через російський адміністративний апарат, було нав’язане Україні у складі імперії, а потім і радянської державної системи.
Алфьоров наголошує:
«Що він (цей термін, ред.) робить у нас? Він лишився з попередньої, наскрізь русифікованої мови державної служби».
«Казначейство» – ще один уламок русифікації, який досі в офіційних документах
Сьогодні терміни «казна» і «казначейство» зустрічаються у понад 5 тисячах документів, зареєстрованих на сайті Верховної Ради. Лише в Бюджетному кодексі – 127 згадок, у Податковому – 96.
Державна казначейська служба має більш як 200 територіальних підрозділів по всій країні. Усі вони працюють під брендом, який, за словами Алфьорова, не має ані історичного, ані культурного відношення до української державності.
Як це має звучати по-українськи: скарбниця
Алфьоров нагадує: українська мова завжди мала власний термін – скарбниця. Саме він використовувався: у часи козацької держави та під час визвольних змагань.
«Державна скарбниця» позначала не лише місце зберігання ресурсів, а й інститути, які керували фінансами країни. Вона відображала роль національних структур у забезпеченні економічної стабільності та символізувала фінансову самостійність України.», – підкреслює історик.
Паралель із «копійкою»
Алфьоров порівнює ситуацію із терміном «копійка». Активісти вже кілька років послідовно працюють над заміною цієї староросійської назви на український відповідник – «шаг».
Історик вважає, що так само слід діяти і щодо «казначейства», повернувши офіційний термін, який відповідає нашій мовній традиції – «скарбниця».
«Час повертатися до власних витоків»
Алфьоров закликає державні інституції розпочати процес перейменування:
«Наполягаю на поверненні до наших витоків – до терміну “скарбниця”, який є історично коректним та культурно значущим для України».
За його словами, мова – це не дрібниця, а питання державної пам’яті та ідентичності. Особливо в умовах війни, коли Україна позбавляється усього, що пов’язує її з російською імперською спадщиною.
