Історія побратимів «Гномика» і «Плюсика» з 14 бригади
Двоє військовослужбовців волинської 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого з позивними «Гномик» і «Плюсик» мають 20 років різниці у віці.
Історію побратимів, що разом служать операторами екіпажів наземних дронів розповіли на сторінці бригади у фейсбуці.
“Гномику” — 47 років, він з Івано-Франківщини, там на нього чекає дружина, а “Плюсику” — 25, він Рівненщини, де живуть його батьки та дівчина. Воїни працюють у парі, спільно ліквідовують російських військових — з підвалів та бліндажів.
Дистанційно “Гномик” та “Плюсик” керують бойовими платформами, що встановлюють міни та підривають російські позиції. А для побратимів доставляють харчі, боєприпаси та інше забезпечення.
Свої роботизовані платформи військові також назвали з гумором — “Додік” і “Тарган”.
“Додік” — це кількасот кілограмова платформа на колесах, яка пристосована для перевезення вантажів. “Тарган” — значно менша машина на колесах, але більш маневрена, що робить його ідеальним для швидкої доставки мін.
“Додік” з “Тарганом” ніби простенькі, але апаратура всередині потребує постійного догляду. Над цим працює не лише наш екіпаж, але й інші побратими. Також разом шукаємо рішення, щоб постійно вдосконалювати наші дрони”, — каже захисник з позивним “Плюсик”.
“Гномик” додає, що сила їхнього екіпажу не лише в особистій майстерності операторів. Командний результат залежить від поєднання індивідуальностей.
“Керувати роботизованими платформами — одне задоволення. Навчитися цьому нескладно. Пульт управління нагадує джойстик, як для ігор. Пам’ятаю, колись був справжнім асом, бо сиділи цілими днями і змагалися. Тепер бачу, що недарма”, — говорить захисник “Гномик”.
“Гномик” каже, що “Плюсик” йому, як син, тому йому не дозволяє багато речей, які він хоче робити.
“Одного разу, під час бойової роботи, ми втратили керування дроном і “Плюсик” вирішив, що піде відновлювати зв’язок вручну. На щастя, все пройшло добре, але нервових клітин у мене поменшало”, — говорить побратим.
