Ігор Гузь: Ми з командою дамо «імпульс» україно-литовській співпраці
Налагодження партнерства, стратегічне планування, обмін досвідом – це ключові теми міжнародної онлайн-конференції, що відбулася 26-го березня за участю народного депутата Ігоря Гузя та команди його помічників, міських голів Нововолинська і Володимира-Волинського – Бориса Карпуса та Ігоря Пальонки, а також їхніх колег з Литовської Республіки з міста Каунас.
Про це повідомляє пресслужба Ігоря Гузя.
Ініціатором проєкту «Твінінг округів» є Програма USAID РАДА. Її директор та модератор зустрічі Ігор Когут подякував представникам україно-литовських команд і зазначив, що зустріч у такому форматі відбувається цьогоріч вдруге:
«Важливо, що проєкту має продовження. Створені умови для максимального обміну інформацією між командами і округами, які вони представляють. В обох сторін є розуміння співпраці з органами місцевого самоврядування. Діалог має велике значення. Адже з цього і розпочинався успіх в окрузі Ігоря Гузя, коли він взяв принципову позицію щодо налагодження комунікації між громадами у своєму виборчому окрузі».
Парламентар розповів, що його команда та міські голови Володимира-Волинського і Нововолинська готові ефективно співпрацювати з колегами з Литви. З його слів, першочергово цікавить питання міжнародного партнерства – знайти аналогічні громади в Литві для обміну досвідом та реалізації спільних проєктів.
Як пояснив депутат, є багато успішних практик у литовців у сфері реформування ЖКГ, розвитку альтернативної енергетики, розбудови дорожньої інфраструктури, взаємодії місцевої влади з бізнесом, розвитку ІТ-сфери, а тому цікаво було б про це дізнатися детальніше.
«Литва у багатьох питаннях пішла вперед. Ми теж маємо свої історії успіху і про це теж говоритимемо. Зараз нас цікавлять практичні питання, щоб дати імпульс для активної співпраці», – зауважив Ігор Гузь.
Ігор Пальонка розповів про місто Володимир-Волинський, його потенціал і проблематику, про реформу децентралізації, яку він успішно підтримував й активно співпрацював з парламентарем, щоб була утворена у 2017 році Зарічанська громада. Щоправда, в результаті укрупнення районів й об’єднання громад навколо міст, у жовтні 2020-го вона увійшла у Володимир-Волинську міську громаду.
«Очоливши Володимир-Волинську громаду, перед нашою командою постало багато викликів. Ключовий момент: місцеві жителі хочуть швидких змін. Ми реформуємося, залучаємо до роботи професіоналів для прийняття прогресивних рішень. Хочемо знайти партнерів у Литві, щоб реалізувати спільні проєкти, зокрема, у сфері житлово-комунального господарства. У нас проблема із сміттєзвалищем, шукаємо інвестиції, щоб вирішити її», – пояснив міський голова.
Його колега у Нововолинську Борис Карпус теж окреслив ключові показники функціонування міста. Він зауважив, що місто постіндустріальне, частину шахт закрили, тому важливо сьогодні людям, які залишилися без роботи, представити гідну альтернативу, щоб забезпечувати сім’ї. Тому цікаво, як в інших країнах вирішують такі питання.
Членкиня комітету з питань економіки та фінансів міста Каунас Едіта Гудіщаускієне розповіла про місто. Його населення становить понад 289 тисяч жителів. Воно дуже зручно стратегічно розташоване – у центрі Литви. Бюджет Каунаса – 390 млн євро. Пані Едіта також розповіла про перспективи на 2021 рік. І, першочергово, це – розвиток інноваційної промисловості, спортивної інфраструктури, закладів культури.
Йонас Коризна – член комітету з господарства та послуг Каунаса поділився кейсом, як у місті реформували теплове господарство. Він розповів, що 10 років тому їм газ постачав монополіст з Росії – Газпром. Вартість газу була вищою на 30%, ніж, наприклад, у Німеччині й була не економічно обґрунтованою, а політичною. Зрозумівши це, дуже швидко знайшли юридичну можливість відмовитися від послуг монополіста, розбудували котельні на біопаливі й сьогодні теплопункти на 75% працюють на біопаливі, трохи більше 20% – завдяки спалюванню сміття і лише 3% – на газу. Це дало суттєву економію витрат з видобутку і постачання теплової енергії для населення.
Крім того, в Каунасі дуже активно використовують альтернативні джерела енергії – вітер і сонце. На дахах шкіл і дитсадків, та й у приватному секторі, масово встановлюють сонячні батареї для використання «зеленої» енергетики.
Вігантас Гуденас – голова комітету з питань контролю Каунаса розповів про сортування і переробку сміття. З його слів, місто придбало для дачних масивів по 4 контейнери для кожної сім’ї, аби розділяти відходи на скло, окремо папір, картон та пластик, окремо на інші відходи, що не сортуються, та четвертий контейнер – для зеленого сміття, тобто, гілляччя, трави. Для потреб жителів багатоповерхових будинків за кошти європейських грантів збудували підземні сміттєві контейнери.
Також Каунас має сучасну фабрику спалювання сміття, що не сортується, а спалюється. Зі слів пана Гуденаса, щодо утилізації сміття працюють і всі місцеві магазини – люди збирають пластик та скло й повертають його за кошти, які вони можуть використати як бонус для придбання необхідних товарів.
Про громадський сектор та молодіжну політику міста ознайомила учасників конференції Лаура Раманаускайте Сташяускієне – керівник ГО «Зелений дуб».
Також литовці розповіли, що місто виходить на новий економічний рівень, активно розвивається інженерія та радіоелектроніка. Два виші готують фахівців у ІТ-сфері й їх залучення у розбудову міста, сподіваються владці, дасть потужний поштовх у розвиток економіки. Тим паче, що вже є аналогічний успішний приклад міста Вільнюс.
За майже двогодинне спілкування усі присутні спікери мали змогу не лише презентувати власні успішні практики у різних сферах життєдіяльності обох країн, але й поставити один одному запитання, обмінятися контактами та напрацювати плани на майбутні зустрічі.
