Чому в садках менше дітей і чим це загрожує?

Найбільше демографічна криза помітна по кількості малюків, які йдуть в дитсадки. Критично впала народжуваність, і дітей стало набагато менше.

Що з цим робити вже зараз, як утримати вихователів і чому наші дитсадки часто кращі за європейські – про це в інтервʼю РБК-Україна.

Садки в багатьох громадах, навіть більш-менш населених, зараз стоять напівпусті. Про переповненість садочків вже не йдеться. І навіть Київ вперше за історію незалежності вже може забезпечити місцем в дитсадку кожну дитину.

«Зараз в дошкільній освіті три основні проблеми. Перша – критично низькі заробітні плати. Друга – безпекова ситуація. Де нема укриттів, там дитсадки не можуть відкритись. І третя проблема – демографічна криза. До школи це демографічна яма ще так не дійшла, поки їх не так сильно стосується. А ось в дошкільній освіті ми її вже дуже сильно відчуваємо», – відповіла заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова.

Як повідомила Анастасія Коновалова, є черги на деякі садки, часто в густонаселених районах, де багато молодих сімей і батьки хочуть віддати дитину в конкретний заклад. Залишаються черги в містах-сателітах – Ірпені, Вишгороді, Бучі. Там багато ВПО. І, слава богу, там народжуються діти.

Але сьогодні мережа дошкільних закладів опинилася в ситуації, де, з одного боку, дуже низькі зарплати і де вихователі йдуть з професії, а заклади освіти не можуть знайти нових, бо молодь не йде працювати вихователями.

«У нас сьогодні дітей від 3 до 6 років – 881 тисяча. А від 0 до 3 років – 570 тисяч, а їх має бути приблизно однаково. Краще, звісно, щоб більше було молодших. А в нас, бачите, стабільно кількість дітей молодшого віку йде вниз. Різниця в 206, 187, 176 тисяч. Поки немає статистики за цей рік. Але народжуваність стабільно знижується й далі. Тому так важливо діяти дуже швидко», – йдеться в інтерв’ю.

В найближчі три роки це буде величезний виклик. В найближчі три роки в Україні буде мінус 200 тисяч дітей віком від 3 до 6 років. 200 тисяч дітей, щоб зрозуміти, – це дві тисячі великих дитсадків. А у нас більшість садків – це якраз маленькі, до шести груп дітей.

«Нам треба зберегти мережу дошкільних закладів, бо ми чекаємо зростання народжуваності. Ми не можемо зробити, як в дев’яностих, коли все позакривали і пороздавали, а потім стало народжуватися більше дітей і в чергу в дитсадок ставали з народження», – розповіла заступниця міністра освіти і науки України.

Заступниця міністра освіти і науки України наголосила, що у нас може бути гарний садок на 200 дітей, побудоване за гроші донорів або громади укриття, але вони не набирають на наступний рік групу. І таких ситуацій, на жаль, з кожним роком все більше. Торік були лише дзвіночки, а зараз громади прямо бачать, що доводиться з мережею щось робити.

По охопленню дітей дошкільною освітою до повномасштабної війни у нас було все доволі непогано. 67% дітей від 3 до 6 років в нас мали доступ до дошкільної освіти. Зараз цей показник зменшився через безпекову ситуацію.

У нас діти наче освітою і охоплені, але дистанційна освіта не виконує важливу для дітей з дитсадочків соціальну функцію. А мама не може піти на роботу до 6 років дитини, якщо садочок закритий. Дуже тяжко працювати з трирічною дитиною повноцінно, надаючи їй все необхідне для розвитку, в онлайн-форматі.

«Реформа дошкільної освіти власне й покликана ці виклики вирішити. Ми маємо зберегти мережу, втриматися і забезпечити доступ до очного навчання, освіти, догляду всім дітям і навіть на при фронтових регіонах», – додала Анастасія Коновалова.

В яких регіонах найбільш гостро стоїть проблема нестачі дітей?
Це проблема в будь-якій сільській місцевості. Достатньо виїхати по з Києва в будь-якому напрямку. До прикладу, знаю садок в Житомирській області. Там донор зробив крутий ремонт в дитсадочку. А вони не можуть набрати туди дітей, не можуть набрати той садочок.

Навіть Житомир, Львів. Є густонаселені райони міст, де дійсно черга. Але є садки і у Львові, де не добирають дітей. Попри те, що там багато переселенців.

«Ми маємо мінус 20 тисяч дітей кожен рік. І це тільки по сертифікатах про народження, які ми бачимо. І хто саме з них в країні – це видно тільки тоді, коли вони приходять або не приходять в дитсадок.

Що б ми зараз не робили, вчора діти не народяться. Це не про повернення, це про народження нових дітей. Вони не народилися, все. Ми маємо систему дуже швидко адаптувати, зробити її більш гнучкою, чим ми зараз активно й займаємося», – йдеться в інтервʼю.