Бойовий медик приїхав із фронту на суд, щоб підтримати родину загиблої медикині Олени Созонюк з Турійщини

Сергій Приходько – бойовий медик із Волині. 3 листопада він приїхав на Волинь з фронту вперше за 8 місяців. Їхав – на суд над батьком загиблої подруги, бойової медички Олени Созонюк. Їхав, щоб стіною стати за її родину.

Сергій розповів Першому про «автівку Оленки» та її історію. 

Суд відбувся. Священник Святослав Чижук, який (як в один голос запевняють односельці) мав сміливість заявити Олені, яка воювала, в очі «ти ще досі жива» тільки через свою неприязнь до всіх, хто у його селі прагнув, аби церква там перейшла в ПЦУ, на засідання не прийшов.

Натомість у коментарі журналістам сказав, що його церква «найпатріотичніша», «краща на світі», а прихожани готували консерви воїнам і зібрали 5 тисяч гривень на автівку Олені на фронт, аж «більше ніхто не дав». Останнє – зачепило бойового медика і волонтера дуже. 

Нагадаємо, 28-річна Олена Созонюк із села Обеніжі на Волині загинула під час евакуації поранених бійців на Харківщині 3-го вересня. Без мами лишилася трирічна донечка Оксана, яку зараз виховують батьки Олени.

Днями стало відомо про судову справу, яку затіяв проти батька загиблої колишній священник сільської церкви з Обеніжів Святослав Чижук. Коли історія набула резонансу, на суд у Ковель приїхало багато побратимів Олени та її односельчан. Вони вирішили, що ця проста сільська родина потребує підтримки. На це засідання його ініціатор, Святослав Чижук, не прийшов. Суд перенесли, але зобов’язали Святослава Чижука зявитися наступного разу.

Святослав Чижук зазначив, що не прийшов, бо, мовляв, бачив, що там збираються люди, агресивно налаштовані.

«Я один, їх багато. Це небезпечно», – зауважив. Також наголосив, що він та його прихожани допомагають ЗСУ. 

«Я маю право вільного віросповідання в нашій незалежній державі. Ніхто не має права чинити на мене тиск. Наша релігійна громада не заборонена в українській державі. Наша церква – українська православна. Сама патріотична, сама краща церква на світі. Ми намагаємося допомагати нашим воїнам. Вам відомо, що ми займалися виробництвом консервації? Ми виробляли 80 банок на день. Вам відомо, що наша релігійна громада перерахувала на автомобіль Лєни Созонюк 5 тисяч гривень, бо збирали. Ніхто з села не дав більше, я особисто жертвував», – каже Святослав Чижук.

«Хлопці хочуть назвати машину «Оленкою»

Сергій Приходько – стоматолог, відомий на Волині волонтер, а нині, як і Олена Созонюк, бойовий медик на фронті. З Оленою вони воювали у різних бригадах, але товаришували ще з часів Майдану та потім початку коли, коли жінка пішла на службу за контрактом. Він приїхав на суд просто з фронту вперше за 8 місяців, бо відчував, що повинен захистити родину найперше як друг Олени. Саме з нього ця жінка, передбачаючи, що загине і додому більше не повернеться, взяла слово, що допомагатиме у житті її доньці. 

Гроші на автомобіль, про який йдеться, вони збирали разом. Оголошення про це було у чаті села, де жила Олена. І серед цих коштів справді є сума, яку надіслав Святослав Чижук. І це справді 5 тисяч. 

Але, каже, Сергій загалом на автівку зібрали 84 тисячі. 

«Попри те, що приблизно до 10 тисяч з кожної сторони – то були наші з Оленкою гроші. Він надіслав ту суму. Але справа в іншому: село зібрало тисяч з 50 – це точно, тому не можна казати, що ніхто більше не дав. 

Особисто у нього ні я, ні Оленка нічого не просили. І коли Оленка побачила скріни, хто перерахував ці гроші, то хотіла, щоб ми повернули ці гроші назад. Бо саме таке явище, як московський піп і московська церква ми вважаємо ганебним на дев’ятому році війни з московією. Він поняття не має, як ту машину доставили в Україну, скільки вартував її ремонт, доправити її на Харківщину…» – розповідає Сергій. 

Автомобіль для побратимів Олени, на який вони збирали гроші, придбати було непросто. Склали обставини так, що автівку, яку планували, встигли викупити раніше, а ця (як побачили на місці, бо купували «в телефоні») таки потребує ремонту. Нині Volkswagen Т4 від Оленки уже на фронті – у тих, для кого вона його прагнула придбати.

«Ремонтувався той автомобіль  і в Ковелі, і на Харківщині й тільки всередині жовтня нарешті потрапив у батальйон. Разом із ним я тоді подарував один зі своїх коптерів для наших мінометників, щоб вони могли коригувати і працювати нормально. Хлопці хочуть цю машину назвати в честь Оленки, щоб вона так і називалася…» – пояснює Сергій. 

«Вона мені це розповідала крізь сльози»

Чому історія зі священником так болить побратимам Олени Созонюк? У Сергія на це є один спогад. 

«Я пам’ятаю, коли це було: вкінці червня цього року. Олена була тоді якраз вдома, а ми в той період якраз виходили із Лисичанська. І як тільки ми вийшли, то серед тих, хто мене першими набрав, була вона. Тоді вона сказала мені таку одну досить дивну річ. Це, якщо не помиляюся, була неділя, вона в селі зустріла того Чижука, в лапках «священника», і він їй сказав таке: «А ти ще досі жива?». Вона мені це розповідала взагалі крізь сльози. І те, що самі він зараз “закидає”, що дав 5 тисяч на автомобіль – це смішно», – каже бойовий медик.

Сергій згадує ще один фрагмент: у терезні з Оленою кілька днів не було зв’язку. Згодом вона віддзвонилася. 

«Тоді я ще служив у Ковелі. У них батальйон тоді вів досить важкі бої на Житомирщині. Вона мені сказала, що вона не повернеться додому живою І взяла з мене слово, щоб я дбав про її Оксану. Тому я взагалі не міг не приїхати на цей суд. 

А коли мені написала її сестра Оля, що служба у справах дітей приїздила додому до Оленчиних батьків, перевіряла щось там, наступного дня сів на потяг і поїхав. 

Я дуже хотів його вчора побачити біля суду, щоб з ним, з так званим священником, трошки поспілкуватися. Щоб спитати, як він міг дівчині, яка воює за Україну, сказати: «Ти ще досі жива?».

Як його прихожанки можуть розказувати: «Та ми знаємо, чого пішла в армію, та тобі хлопців тут замало» (це зі слів Оленки). Якщо я матиму час сьогодні-завтра, знайду, хто що скидав на цю автівку, щоб довести, що те, що ніхто більше не скидав, то брехня. Готовий ці 5 тисяч перерахувати назад, просто у Приват24 не видно номера картки», – наголошує Сергій. 

На цю автівку Олена давала і власні гроші: один платіж на 3 тисячі, інший – на 5 тисяч. Скріни всіх платежів Сергій надіслав у редакцію. 

«Сварив Оленку, що вона своїх особистих грошей стільки дала. Казав, краще б вона на дитину їх витратила, додому б відправила, а тут я сам якось знайду. Журналістам Святослав Чижук каже, що під судом нібито зібралося багато агресивних людей і він ніби боїться за своє життя. Смішно, чесно. Мені от цікаво, де був би він зі своєю матушкою, з синами обома, котрі побили Оленчиного батька та зламали йому протез, який я вчора зремонтував і віз йому в село (ця історія сталася ще до суду). Де були б вони зараз, якби не оці, як він каже, агресивні люди?» – каже волинянин.