Антибіотики в Україні призначатимуть за новими стандартами: які правила запровадили

В Україні оновили підходи до призначення протимікробних препаратів. Міністерство охорони здоров’я затвердило нові стандарти їх раціонального застосування, які охоплюють не лише антибіотики, а й системні противірусні, протигрибкові та протипаразитарні засоби.

Про це повідомили в МОЗ України.

Які стандарти затвердили

Міністерство затвердило два окремі стандарти використання протимікробних препаратів:

• для закладів первинної медичної допомоги;
• для закладів спеціалізованої медичної допомоги.

Нові документи розробили в межах реалізації Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, розрахованої до 2030 року.

Основне завдання нововведень — сформувати єдиний підхід до призначення, зміни та припинення протимікробної терапії.

Очікується, що це допоможе зробити лікування інфекцій безпечнішим та результативнішим, а також стримати поширення антимікробної резистентності.

Чому небезпечна антимікробна резистентність

Антимікробна резистентність виникає тоді, коли мікроорганізми набувають стійкості до препаратів, які раніше використовувалися для їх знищення або пригнічення.

У результаті інфекційні захворювання можуть ставати складнішими для лікування. Це, своєю чергою, підвищує ймовірність тяжкого перебігу хвороби та розвитку ускладнень.

Яких ліків стосуються нові правила

Нові стандарти поширюються на системні препарати таких груп:

• антибактеріальні;
• протигрибкові;
• противірусні;
• протипаразитарні.

Документи визначають правила використання цих препаратів як на первинному рівні медичної допомоги, так і під час спеціалізованого лікування.

Як зміниться призначення антибіотиків

Головний принцип нових правил полягає в тому, що протимікробний препарат має використовуватися лише за медичними показаннями, у відповідному дозуванні та протягом оптимального періоду.

Кожне призначення повинно мати письмове обґрунтування в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я.

Лікар має вказати діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, діючу речовину, дозу, спосіб введення, тривалість терапії та дату, коли необхідно переглянути призначене лікування.

Антибіотики використовуватимуть лише за підтвердженої або обґрунтовано ймовірної бактеріальної інфекції. Просити лікаря призначити такий препарат без відповідних медичних показань не можна.

Для вибору антибактеріальних засобів застосовуватиметься класифікація ВООЗ AWaRe. Вона поділяє антибіотики на три категорії — доступу, спостереження та резерву.

У визначених випадках перед початком антибіотикотерапії проводитимуть бактеріологічне дослідження. Після отримання результатів лікування за потреби коригуватимуть з урахуванням чутливості виявленого збудника.

Ефективність антибіотикотерапії також мають оцінювати через 48–72 години після її початку. Якщо бактеріальну інфекцію не підтвердили або з’ясувалося, що причиною симптомів є інше захворювання, антибіотик слід припинити.

Окремо передбачене обов’язкове пояснення для пацієнта зрозумілою мовою. Людині мають повідомити, навіщо призначили препарат, як його приймати, скільки триватиме лікування, які можливі побічні ефекти та що робити, якщо самопочуття погіршиться.

Що передбачено для первинної медичної допомоги

Стандарт для первинної ланки містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дітей та дорослих.

Крім того, лікарі можуть використовувати відстрочений рецепт. У такому випадку пацієнт не починає прийом антибіотика одразу, а робить це лише за заздалегідь визначених умов.

Зокрема, препарат може знадобитися при появі певних симптомів, погіршенні стану або після підтвердження бактеріального походження захворювання.

Які правила діятимуть у спеціалізованій допомозі

Окремий стандарт регулює використання протимікробних препаратів під час амбулаторного та стаціонарного лікування.

Серед передбачених заходів:

• врахування результатів лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм;
• контроль призначень із боку клінічних фармацевтів;
• попереднє погодження використання антибіотиків резерву;
• перехід із внутрішньовенного введення на пероральний прийом, щойно стан пацієнта це дозволяє.

Чи можуть нові правила затримувати лікування

У МОЗ наголошують, що нові стандарти не повинні перешкоджати наданню невідкладної допомоги.

Наприклад, за обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години. Перед цим матеріал для бактеріологічного дослідження мають взяти одразу, однак очікувати результатів для початку лікування не потрібно.

Дотримання нових стандартів оцінюватимуть за спеціальними показниками якості.

На первинному рівні бажано, щоб не менш як 90% призначених антибіотиків належали до категорії доступу, тоді як частка препаратів резерву має становити 0%.

Для спеціалізованої допомоги встановлені інші орієнтири залежно від умов лікування. В амбулаторних умовах бажана частка антибіотиків резерву становить 0%, а в стаціонарах — менш як 2%.