15 мільйонів за загиблого Героя: чому Міноборони відмовило жінці, з якою він жив понад 20 років без розпису

Жінка понад 20 років проживала з військовослужбовцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Після його загибелі під час захисту України вона звернулася за передбаченою постановою Кабміну №168 одноразовою грошовою допомогою у розмірі 15 млн грн, однак Міністерство оборони відмовило.

Про це інформує судово-юридична газета.

При цьому на момент звернення жінки вже існувало рішення суду, яке набрало законної сили та встановлювало факт їхнього проживання однією сім’єю як чоловіка та дружини без шлюбу. Чи достатньо цього для віднесення жінки до кола членів сім’ї загиблого, які мають право на одноразову допомогу, та чи могла відсутність зареєстрованого шлюбу бути підставою для відмови — ці питання стали ключовими у спорі з Міноборони.

Обставини справи

24 лютого 2022 року чоловіка позивачки мобілізували до лав Збройних Сил України та направили для проходження військової служби.

У грудні 2022 року жінку повідомили, що під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України та відсічі збройної агресії РФ поблизу Білогорівки Сєверодонецького району Луганської області військовослужбовець зник безвісти.

У жовтні 2023 року Миронівський районний суд Київської області оголосив військовослужбовця померлим. Суд установив, що він загинув унаслідок отриманих поранень під час виконання обов’язків військової служби, пов’язаної із захистом Батьківщини, внаслідок збройної агресії РФ у районі ведення бойових дій поблизу Білогорівки.

Однак офіційно зареєстрованого шлюбу між загиблим та позивачкою не було.

У подальшому, 6 грудня 2024 року, Миронівський районний суд Київської області в іншій справі встановив факт того, що позивачка та загиблий проживали однією сім’єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 20 листопада 2000 року до дня його смерті.

У липні 2025 року жінка подала заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця. Серед поданих документів було й рішення суду про встановлення факту проживання однією сім’єю.

Проте комісія Міністерства оборони 15 січня 2026 року відмовила їй у призначенні допомоги.

Чому Міноборони відмовило

Позиція Міноборони полягала в тому, що встановлення судом факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу не надає заявниці статусу одного з подружжя та, відповідно, не створює права на отримання одноразової грошової допомоги.

У суді відомство також посилалося на практику Верховного Суду, відповідно до якої проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу є передбаченою законом підставою для виникнення лише певних прав та обов’язків.

Саме встановлення факту такого спільного проживання не перетворює неодружену пару на подружжя у юридичному розумінні, оскільки статус подружжя виникає внаслідок державної реєстрації шлюбу.

Крім того, згідно з висновком, на який посилалося Міноборони, право на отримання ОГД мала мати загиблого військовослужбовця, тоді як позивачку в ньому визначили як таку, що права на допомогу не має.

Жінка з такою позицією не погодилася та оскаржила відмову до адміністративного суду.

Що встановив адміністративний суд

Ключовою для вирішення спору стала стаття 16-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У редакції, чинній на момент прийняття Міноборони спірного рішення, частина четверта цієї статті визначала коло членів сім’ї загиблого військовослужбовця.

До нього закон відносив, зокрема, дітей, вдову або вдівця, батьків та інших визначених законом осіб.

Але окремо закон називав ще одну категорію: жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла особа проживала однією сім’єю, але не перебувала у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Саме ця норма, а не питання про набуття позивачкою юридичного статусу «дружини» внаслідок проживання разом із військовослужбовцем, мала принципове значення для справи.

Крім того, стаття 3 Сімейного кодексу визначає, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права й обов’язки.

Як зазначив адміністративний суд, у цій справі вже існувало рішення Миронівського районного суду від 6 грудня 2024 року, яким встановлено факт проживання позивачки та загиблого однією сім’єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.

Цим рішенням було підтверджено, що вони проживали однією сім’єю з листопада 2000 року до дня смерті військовослужбовця.

Тому адміністративний суд визнав помилковими доводи Міноборони про те, що позивачка не належить до визначеного статтею 16-1 Закону кола осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Чому відсутність зареєстрованого шлюбу не стала вирішальною

Фактично у цьому спорі необхідно було розмежувати два різні юридичні питання.

Перше — чи набуває жінка статусу дружини у значенні зареєстрованого шлюбу лише внаслідок тривалого спільного проживання з чоловіком.

Друге — чи може вона незалежно від відсутності зареєстрованого шлюбу належати до передбаченого законом кола членів сім’ї загиблого військовослужбовця, які мають право на ОГД.

Для вирішення цієї справи визначальним стало саме друге питання.

Закон окремо передбачає серед членів сім’ї загиблого жінку або чоловіка, які проживали із загиблим однією сім’єю без шлюбу, якщо відповідний факт встановлений рішенням суду, що набрало законної сили.

Отже, для застосування цієї норми не потрібно визнавати таку особу «вдовою» або надавати їй статус одного з подружжя. Йдеться про окрему передбачену законом категорію членів сім’ї загиблого.

Саме тому аргумент про відсутність державної реєстрації шлюбу не спростовував того, що позивачка могла належати до кола осіб, визначених статтею 16-1 Закону.

Суд зазначив, що його висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 6 квітня 2022 року у справі №826/9171/16, від 6 липня 2022 року у справі №240/5809/18, від 18 травня 2023 року у справі №382/277/17 та від 5 лютого 2025 року у справі №120/17960/23.

Що вирішив суд

Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов жінки.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Міністерства оборони від 15 січня 2026 року №3/в у частині відмови позивачці у призначенні одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця.

Міноборони зобов’язали повторно розглянути заяву жінки від 14 липня 2025 року разом із поданими документами та прийняти рішення з урахуванням висновків адміністративного суду.

Крім того, з бюджетних асигнувань Міноборони на користь позивачки стягнуто 1331,20 грн судового збору.

При цьому важливо, що суд не ухвалював рішення про безпосереднє призначення позивачці 15 млн грн і не зобов’язував Міністерство оборони виплатити їй цю суму.

Результатом розгляду справи №320/11971/26 стало скасування конкретної відмови Міноборони та покладення на відомство обов’язку повторно розглянути заяву.