9 днів... 9 днів пустоти, суму, болю, відчаю, страждань... Я не живу, я вже навіть не існую, я як та примара, ходжу з кімнати в кімнату, думками з Ромою... Біль втрати неминучий. Чому? Чому моє дитятко? Чому ті скоти, що лазять по свіжій могилі дитини і забирають звідти солодощі мають право жити, а безневинне маля …
...