Світлана Дячок: “Завдяки миловарінню відчула себе алхіміком”

 Перший і поки що єдиний у Володимирі-Волинському  інструктор з йоги Світлана Дячок у всьому намагається досягати гармонії – у внутрішньому, духовному світі, у власному фізичному стані та навколишньому середовищі.

Цілком природно, що вона, як адепт здорового способу життя та правильного харчування, з часом почала відмовлятись і від побутової хімії та промислових засобів гігієни, замінивши їх натуральними, виготовленими власноруч. Світлана – початківець у сфері миловаріння, але вже встигла взяти участь у кількох рукодільних ярмарках, а її продукція має постійних поціновувачів, – пише Слово Правди.

   – Світлано, коли і чому ти вирішила зайнятись миловарінням?

– До певного часу я ніколи не замислювалась про шкоду чи користь такого щоденного засобу гігієни як мило. Але після перегляду передачі, яка була присвячена темі миючих засобів, у мене з’явився серйозний привід для роздумів. Адже в ній йшла мова про агресивні речовини у побутовій хімії та засобах гігієни, такі як лаурет сульфат та содіум лаурил, котрі мають властивість накопичуватися в організмі людини, так як практично не виводяться печінкою. Ця інформація мене дещо налякала, тому активно почала шукати альтернативу – натуральні органічні миючі засоби, до яких належить і мило ручної роботи. Переглянувши в мережі світлини з роботами майстринь та ознайомившись з кількома майстер-класами, вирішила ризикнути – замовила в інтернет-магазині кілограм готової мильної основи. Перше мило вийшло трохи кумедне, невизначеного кольору, але сам процес настільки захопив, що я вирішила пробувати ще і ще. Тож з часом мій «миловарний арсенал» став поповнюватись новими формами, барвниками, запашками та олійками. Продовжую експериментувати з новими рецептами та способами виготовлення мила.

–  Як експерименти з миловарінням сприйняли твої рідні?

– Мама була просто в захваті, адже, виявляється, мило можна робити самому, надаючи йому різних форм, кольорів та корисних властивостей! А чоловік, який раніше був прихильником мила «Safeguard», тепер залюбки вмивається моїм антибактеріальним милом з хлорофіліптом та чайним деревом. Друзі, яким я також регулярно постачаю свою продукцію, коли приходять у гості, жартома запитують чи можна брати той чи інший посуд чи він, бува, не для мила?

  – Чи переросло з часом це хобі у засіб додаткового підробітку?

– Спочатку я планувала варити мило лише для своєї сім’ї та знайомих, але одного разу, моя сестра, яка мешкає у Львові, замовила декілька наборів мила на подарунки. А потім вже і друзі, які шукали презенти до новорічних свят, теж почали робити замовлення. Інколи мою продукцію купують і через соціальні мережі, але найчастіше реалізація відбувається завдяки «сарафанному радіо», у магазині ручної роботи «Бонбоньєрка» та під час ярмарків. Нещодавно я брала участь разом з іншими місцевими рукодільницями у передвеликодньому ярмарку, а також варила мило для виставки-конкурсу «Весняний Муркотун».

   –  Мило з основи – це, по простому кажучи, переплавка вже готової мильної основи з додаванням різних корисних складників. А чи існують ще якісь способи виготовлення мила в домашніх умовах?  

– Так, справді, мило з основи не можна назвати стовідсотково органічним, адже вона також виготовлена у промислових масштабах з використанням певних хімічних складників. Утім, її перевагою є простота використання та необмежений простір для творчості, адже з основи можна зробити і апетитний мило-тортик, і навіть цілу скульптуру. Але найбільш натуральним є так зване «мило з нуля», яке вариться виключно з твердих та рідких базових олій, котрі омилюються лугом. Таким способом варили мило  і сотні років тому, використовуючи тваринні жири та звичайний попіл замість лугу. Звісно, мені дуже хотілось спробувати зварити таке мило, тому довго вивчала теорію і все ніяк не могла наважитись опанувати цей процес на практиці. Але, озброївшись захисною маскою, окулярами та рукавичками, зробила свою першу «нульовку» і коли через місяць мило нарешті «визріло», то результат просто перевершив усі сподівання – мило виявилось дуже ніжним, з кремоподібною пінкою. Отримала просто величезне задоволення, адже відчула себе, наче алхімік, що перетворює звичайні компоненти на маленьке диво. Зараз мило «з нуля» роблю не часто, так як на це потрібно трохи  більше часу, але працювати з лугом більше не страшно – виявляється, для виготовлення мила не потрібно спеціальної лабораторії, усе можна робити на звичайній кухні, звісно, за умови дотримання певних правил безпеки.

   – Розкажи детальніше про сам процес виготовлення мила «з нуля».

   –    Я поки що пробувала лише холодний, коли олії та лужний розчин, кількість яких попередньо вираховується на спеціальному «мильному калькуляторі»,  збиваються блендером та отриманий мильний розчин відразу заливається у форму. Таке мило застигає близько доби, а потім ще «визріває» протягом місяця. Що ж до гарячого способу, то тут готовий мильний розчин ставлять на декілька годин на водяну баню, поки не відбудеться весь процес омилення. Перевагою цього способу є те, що «гарячим» милом можна користуватись практично відразу після застигання.

   – Де можна придбати усі необхідні компоненти для мила?

– У великих містах, звісно, вже є цілі спеціалізовані магазини для миловаріння, де можна придбати як готову продукцію, так і сировину. Але поки в нас такого немає, то мильну основу, форми та барвники купую в перевірених інтернет-магазинах, де можуть надати відповідні сертифікати якості. Базові олії та ефірні олії купую в звичайних аптеках.

– Яке мило користується найбільшою популярністю?

– Найчастіше замовляють мило з цитрусовими ефірними оліями, а останнім часом непогано купують з настоянкою хлорофіліпту із додаванням ефірної олії чайного дерева. А ще мої клієнти з нетерпінням чекають на дозрівання мила «з нуля», бо таке мило не сушить шкіру і ним добре вмивати обличчя.

  – Чи готова ділитись з іншими своїм досвідом та умінням?

– Так, я готова ділитись усім, що знаю сама, тому незабаром проводитиму майстер-клас з миловаріння для початківців. Тож усі, як діти так і дорослі, які мають бажання навчитись варити мило, можуть приходити 28 травня об 11:00 в магазин «Бонбоньєрка» ( 1-й поверх ТЦ «Володимир»). 

Рецепт антибактеріального мила від Світлани Дячок:

• 100 грам мильної прозорої основи SLS Free,
• 1/3 чайної ложки базової олії (мигдальна, жожоба, виноградних кісточок, тощо),
• 2-3 чайні ложки спиртової настоянки хлорофіліпту,
• 5-7 крапель ефірної олії чайного дерева.

Основу, попередньо відміряну на електронних кухонних вагах, нарізаємо однаковими невеликими кубиками, кладемо їх у термостійкий посуд та відправляємо розплавлятись на водяну баню або у мікрохвильову піч. Помішуючи, додаємо базову олію, хлорофіліпт, ефірну олію. Заливаємо мильний розчин у будь-яку пластикову чи силіконову форму.