Надія Самох – фітнес-тренер з Нововолинська, яка допомагає дівчатам худнути, тримати себе в формі та правильно здорово харчуватися. Після років пошуку заняття для душі, знайшла себе в спорті і тепер не уявляє без нього своє життя.

Велика простора зала, спортивний інвентар та 50 хвилин душевної розмови – таким був один із робочих днів журналіста БУГу. Ти бачиш перед собою впевнену жінку, яка змінила себе настільки, що на відображення в дзеркалі в 37 та фотографії 15-річної, говорить “небо та земля”. Її життя – це постійний рух, підйом о 5-й ранку та написання раціону харчування для своїх дівчат.

Надя в житті випробувала різні професії – була фотографом, відеографом, підприємцем, декоратором святкових заходів. “Робота повинна приносити задоволення”, – розповідає вона. І хоч близькі не відразу підтримали ідею стати тренером, мовляв запізно в 37, а тепер захоплюються своєю дружиною, мамою, донькою.

Невдовзі буде рік, як Надя відкрила свою фітнес-студію з гаслом “Можу те, в що вірю”. Нам вдалося порозмовляти про все: роботу, сім’ю, особисте, відпочинок.

— Розкажи на початку про те, чим займаєшся.

Відкрила свою студію 17-го вересня. У мене високоінтенсивні, силові та кардіотренування, направлені перш за все, на схуднення та корекцію фігури. Є й дівчата, що ставлять за мету набирати вагу та об’єми, але легко на заняттях в мене не буває. Майже всі дівчата зі мною з відкриття. Звичайно, були й ті, які пішли, бо важко, хтось завагітнів або просто немає бажання займатися спортом. Результати від занять є різні: мінус 30, 18, 16 кілограмів. Тішуся цьому разом з дівчатами. По суботах в теплу пору влаштовуємо тренування на свіжому повітрі: бігаємо 5 км, проводимо два спортивні комплекси.

–– Коли з’явився спорт в твоєму житті?

Почала займатися спортом в 2005 році, коли народила першу дитину – донечку. Я набрала 20 кг, не могла схуднути. Тоді відчинився спортивний зал і відразу пішла на тренування. Не була фанатом спорту, ходила, бо треба. Худла довго – три роки. Була ще така ледаща (усміхається – ред). Коли побачила результати, почала більше бігати.

— До речі, про біг. Як почати бігати зранку, адже здається не кожному це під силу?

Просто треба почати. Хто не любить біг? Той, хто рванув і зразу летить. Так не можна. Повільний біг корисний, серце добре працює, а коли швидко – організм виснажується. Я раніше не любила біг. Починала на біговій доріжці з 10-20 хвилин, потім було легко і 15 км. Коли почала бігати на вулиці, остаточно закохалася в це заняття. Спочатку це був стадіон школи, потім – вулицями міста. Згадую як соромилася, а зараз не уявляю без цього свій ранок.

Коли займалася в Кузні тіла, запропонувала ідею – організувати перший кардіомарафон у Нововолинську. Розробили разом з Сергієм Сморярчуком маршрут, до нас приєдналися спортсмени з Кузні. Відтоді і почали компаніями бігати по місту.

У весняно-літній період у мене щоранковий забіг на мінімум 10 кілометрів. Минулого року брала участь в марафоні у 42 км.

— Коли вирішила відкрити власну фітнес-студію?

Мені захотілося стати фітнес-дієтологом, тренером відразу й не думала. Вчилася у Львові на дієтолога та фітнес-тренера, потім курси дієтолога-нутріціолога, і ще й пройшла ізраїльську академію. Планувала таким чином допомагати людям схуднути – по харчуванню. Та згодом зрозуміла, що харчування – це 80% успіху, але без спорту ніяк.

— Як знайшла себе? Знаю, що в своєму житті перепробувала не одне заняття?

Як давно це було, але працювала деякий час відеооператором, знімала весілля. Потім пішла в декретну відпустку і відкрила свій інтернет-магазин італійських продуктів. 6 років він був моєю справою. Під час цього ще створила студію декору. Оформляла важливі події, бо люблю, щоб було все гарно, пройшла онлайн школу декору. Роки три цим займалася, та важко було самій. Знайти людину, якій готова була б передати справу, не змогла. Мені подобався результат, та не відчувала насолоди від роботи.

Коли думала, чим зайнятися, порадилася з родиною: фітнес-дієтолог/тренер чи фотограф. Вибрали останнє (усміхається – ред). “Якби тобі було 22, а не в 35 – на тренера”, – казав тоді чоловік. Пройшла школу фотографа в Луцьку, закінчила курси в Львові і почала фотографувати. Та це було не моє. Пішла наперекір всім і вивчилася на тренера, відкрила студію. Зараз рідні мене підтримують та захоплюються тим, що роблю. А я отримую насолоду від роботи. Дівчата мене слухаються, притримуються моїх рекомендацій. Це така мотивація. Можливо я ще не зовсім професіонал, але все з часом.

— Тренуєш лише в Нововолинську?

Є два зали тут. Були заняття в Суходолах, та на час польових робіт зробили перерву (в селі працьовиті дівчата, з усмішкою розповідає – ред). В жовтні обов’язково відновимо. Давно запрошують дівчата і в Володимир-Волинський, тому думаю над цим варіантом.

— Ти активно ведеш свій блог в Instagram, знімаєш історії, пишеш корисні пости. Подобається?

Ще до відкриття студії почала займатися блогом. Цікавилася правильним харчуванням, шукала інформацію та хотіла нею ділитися. З відкриттям залу почала інтенсивніше вести блог. Кожного ранку кажу підписникам “доброго ранку” та рекомендую пити склянку води. Були моменти, коли не робила цього, то почали перейматися куди я зникла (сміється – ред), питали навіть в доньки, чому мама не вітається. Є звичайно й такі, кому я набридла, та на такі моменти я не витрачаю уваги, свої сили та енергію.

Я вчуся вести блог, дивлюся відео як правильно взаємодіяти з підписниками. Ніколи не говорила на камеру, переборюю себе, вчуся говорити. Блог – це складна наука. Ще не повністю до всього дійшла. Своїх підписників не накручую, тому їх не так й багато.

— Як реагує сім’я на твою активність в соцмережах?

Моя сім’я повність підтримує мене в усьому – у веденні блогу, в спорті, правильному харчуванні. Свекор у мене заслужений тренер України – Сергій Іванович Самох. Він каже, що хоч невістка вдалася в нього (усміхається – ред). Чоловік та діти допомагають робити нові фото для публікацій.

— Розкажи трішки про своїх рідних.

У мене 14-річна донька та 10-річний син. Ми мало часу бачимося, адже в мене робота, в дітей – школа та гуртки. Батьки допомагають в вихованні, за що дуже вдячна їм. Та й діти вже немаленькі. З чоловіком ми 16 років щасливі у шлюбі. Як він каже не вже 16, а лише. Мої рідні – моя опора.

Донька Ванесса також веде свій блог в інстаграм. Але я навіть на неї не підписана. Ходить до мене на тренування, танцює хіп-хоп, вона постійно в русі. Син Оскар у нас футболіст.

— Коли відпочиваєш від роботи?

В суботу до 12-ї тренування, а коли приходжу додому – закидаю ноги і лежу. Можу просто нічого не робити, подивитися фільм і просто відпочити. В неділю вже готую харчування для сім’ї на декілька днів наперед.

Влітку з рідними постійно їздимо відпочивати закордон.

— Їжу на декілька днів? Ти не готуєш щодня?

Я готую сніданки-обіди-вечері на три дні вперед, зберігаю в лотках. Це дуже зручно, економить час. Таку ідею підгледіла в їзраїльській школі. Раціон розробляю з урахуванням калорій, БЖВ, по грамах. І діти їдять майже все, що і я. Прийшли зі школи, дістали обід та поїли – мама спокійна. Рецепти шукаю в інтернеті.

— Чи дозволяєш собі щось зайве їсти?

Звичайно! Раз в тиждень можна. Дозволяю собі випити і келих сухого червоного вина. Й дівчатам кажу, що 150 мл, коли це потрібно, можна. В усьому іншому до алкоголю табу.

Виходжу з дітьми на піцу, можу собі дозволити. Я нормальна жива людина.

— Яка мама Надія Самох? А тренер… Суворий?

Мама я дуже строга. Разом з тим дітям своїм дозволяю багато чого. Та й як тренер також. Кричу і сварюся, але ставлюся з розумінням. Дружина – категорична, люблю щоб було все по-моєму (усміхається – ред). Та коли насварюся, швидко відходжу. Разом з тим дітям своїм дозволяю багато чого.

Сварюся зі своїми дівчатами, якщо не притримуються розробленого раціону. Якщо менше їсти – худнути не будеш. Правильне харчування – це 80 % успіху.

— Ранній підйом, біг, кава, сніданок і на тренування до дівчат?Розкажи детальніше, що робиш протягом дня.

Вже два роки встаю о 5-й ранку. Колись любила поспати. Та коли дуже полюбила спорт, захотілося більше часу присвятити собі. Є обов’язки як мами, дружини, хатні справи… А зранку я сама. Випила склянку води, побігала годину містом, прийняла душ, випила каву, поснідала – а діти тим часом сплять. Потім йдуть в школу, я – на роботу.

З 9-ї до 12-ї займаюся разом з дівчатами. В другій половині дня вже не так інтенсивно, просто показую вправи. Окремо я тренуюся, записуючи відео для онлайн марафонів. Вже чимало їх було: 4 сезони “літо в бікіні”, 2 сезони “плоский животик”, один “14 днів без цукру” та “21день без цукру”. Багато дівчат з усієї України та з-за кордону: Чехії, Італії, Данії, Німеччини худнуть разом зі мною онлайн.

Мінімум 10 тисяч кроків в день обов’язково потрібно пройти. Моя особиста ціль – не менше 20 тисяч. А спати лягаю до 22:00 – 22:30.

— Як бачиш себе в майбутньому ?

Чимось іншим 100 % вже не хочу займатися. Мабуть це саме те, чого хотіла завжди. Доросла до цього тільки в 37 років. Хочу тренувати, бути молодою, а спорт і здорове харчування – крок до успіху. Дивлюся на фото в 37 та 23 – це небо і земля (усміхається – ред). Все завдяки спорту! Я хочу, щоб мною захоплювалися.

— Де шукаєш мотивацію?

Мотивацію потрібно шукати в собі.

Розмову вела Катерина Костючик,
інтернет-видання “БУГ”