Андрій Фафлей: “Я нормальна толерантна людина, а не мавпа з гранатою”

Андрій Фафлей, боєць Добровольчого українського корпусу, в минулому очільник “Правого сектору” у Нововолинську, тренер, неодноразовий учасник та призер Всеукраїнських та обласних змагань з кіокушинкай карате руйнував стереотипи про свою персону у студії інтернет-видання “БУГ”.

Нещодавно Інтернет порвала новина про те, що Андрій Фафлей залишив гранату в приймальні губернатора Волині. Як це прокоментуєте?

Дехто не стомлюється робити мені репутацію безбашеного “правосєка”. Хочеться донести до всіх: я нормальна толерантна людина, а не мавпа з гранатою. Якби зробив те, про що пишуть новини, зараз тут не сидів би – і це логічно. На посту в облраді, якщо мені пам’ять не зраджує, три чоловіки стоїть. Припустимо, піднявся до губернатора, лишив гранату у секретаря. Навіть якщо біг би назад, це зайняло б мінімум дві хвилини. За цей час стовідсотково попередили б охорону.

Вами займалися правоохоронні органи з цього питання?

Так, більше того, я сам набрав Шпигу, начальника УМВС області.  Зателефонував і начальнику СБУ – у мене з ним особисті “відносини”.

Це справді зачепило. Телефонує моя дев’ятирічна дитина і питає плачучи: “Тату, що це таке?”. Два місяці про мене нічого не чути, а тут на тобі.

Кому вигідно запустити про вас таку новину?

Не хочу бути голослівним, просто висловлю власну думку. Журналіст Анна Бліннікова провела розслідування. Виявляється, під ніком зареєструвалася на Фейсбуці певна людина і викинула інформацію в мережу. Тоді “Волинські Новини” підхопили цю фейкову новину і поставили на свій сайт.

Так от, почали ми розслідування і дійшли до того, що десь приблизно за тиждень до першого засідання обласної ради почалися обшуки журналістів, вони підняли шум, і, не виключено, що окремим з них потрібно було якось себе виправдати – це варіант “А”. Варіант “Б” – зачепити “Правий сектор”, щоб нас спровокувати, подивитися на наші дії.

Є люди, яким я перейшов дорогу – той же Гунчик. Хоча ніколи його в очі не бачив, може, на відстані 10-15 метрів, не спілкувався ні по телефону, ні в живу. Навіть не знаю, як його звати і по батькові.

Хто такий Гунчик? – це людина Пороха. А хто такий Порох? – це перша сволота в Україні.

Не хочеться робити допиту, але все ж наважуся спитати: де саме ви перебували, коли з’явилася на світ інформація про гранату в облраді?

Я повертався з Києва. А в обласну раду взагалі заходив десь в кінці літа. Який сенс туди ходити? Гунчик – ніхто. У мене таке відчуття, що він просто досиджує той момент, коли його поміняють на когось іншого. Для чого заходити до чиновника, який взагалі нічого не вирішує.

З Палицею ще не мав честі знайомитись. Є бажання хоч для себе зрозуміти, що він робить в обласній раді. Якщо, будучи олігархом, працює для звичайних людей, то підтримуватиму його однозначно. А якщо прийшов туди, щоб бізнес не пішов прахом – це однозначно мій ворог.

Кого бачите Президентом України на даний час?

Якщо обирати, то мабуть таки Саакашвілі. Мені він імпонує як людина. Розмовляв з грузинами, які підтвердили: та Грузія, яка зараз є, – це завдячуючи йому. Повертаючись до наших обранців, ви коли – небудь бачили когось із чиновників у маршрутному таксі? Ну раз пропіарилися, два, три…

Їздив в Одесу, спілкувався з колегами, які розповідали про Саакашвілі. Він – хороший політик. То чому б і ні? А що нам лишається?

Чим зараз Андрій Фафлей займається по життю?

Хочу розвіяти чутки про те, що мене вигнали з “Правого сектору” – це не правда. Я активіст обласної організації національно-визвольного руху.

Ви і каратист, і одночасно політолог. Справді, у політиці тепер без бойових мистецтв ніяк…

Може, я вас здивую, але будучи професіоналом своєї справи, все життя займаючись карате, я до бійок ставлюся однозначно негативно. У політиці має бути вихованість. Подивіться, що робиться в уряді, мені просто смішно. Як можуть здорові мужики вести себе як діти? Один намагається спровокувати іншого на якісь необдумані дії. Якщо битися – виходьте на ринг, одягайте рукавиці. А оцей цирк робити для чого? В Росії в долоні плещуть, що в нас отаке робиться.

Не планували стати депутатом?

Мабуть, не просто так пішов на політолога вчитися. У 2009-му році закінчив Івано-Франківський теологічний інститут, факультет філософії та релігієзнавства. Маючи диплом бакалавра, подав документи в Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, пройшов іспити і вступив.

Скажемо так, якби був потрібний місту і міг щось змінити, то спробував це зробити однозначно. Але якщо за каденцію плани не вдалося втілити в життя, повернувся б до карате, “Правого сектору”, воювати поїхав би врешті-решт.

І один в полі може бути воїном, якщо за ним стоїть певна організація. Не обов’язково йти в міську чи обласну раду, можна просто бути з народом і контролювати, хто чим займається. У мене просто нема часу, щоб займатися депутатством.

На що тратите найбільше часу?

Війна не закінчилася, для мене точно ні. Готуємося, тренуємося. Давно казав, що треба зробити, щоб це скінчилося – подіти Порошенка, Яценюка, Гройсмана.

Купуєте на Новий рік цукерки “Рошен”?

Не купую цукерків “Рошен”, ні російських товарів. Не підтримую ні одного виробника країни-загарбника. І взагалі, я не можу відзначати свята тоді, коли гинуть мої побратими. Поставлю ялинку, звісно, прикрашу. Але з пафосом і салютами однозначно святкувати не буду.

То все-таки, що ближче до серця, політологія чи карате?

Однозначно карате. Я би просто хотів в нормальній країні займатися улюбленою справою, тренувати діток, возити їх на змагання. На змагання, а не на фронт.

Згадайте якийсь епізод з війни.

Навіщо? Життя і так страшне. Страшно не так під “Гради” попасти, як в полон.

Ми маємо зрозуміти, що закінчення військових дій на нашій території не тільки від нас залежить. Там не війна – там гроші. Там “відкати” за зброю, далі треба буде відбудовувати країну – їм це вигідно.

Що означає псевдо “Сенсей”?

В карате є така градація: той, хто почав займатися, незалежно від віку, – “кохай”, хто став займатися раніше – “семпай”. Той, хто має чорний пояс, має право називати себе “сенсей”. В перекладі з японської мови – вчитель.

Чи маєте життєве кредо, з яким йдете через вогонь і воду?

Як говорив видатний майстер і викладач карате Ояма Масутацу: “Якщо не знаєш, що робити – роби крок вперед”. Головне не зупинятися і завжди залишатися людиною.

Розмову вела Юлія Ховайло, інтернет – видання “БУГ”