Психологиня розповіла, що таке булінг і чому за нього відповідальні дорослі

В дитячому соціумі проблема булінгу була присутньою завжди. Діти, особливо підлітки, можуть бути особливо жорстокими до своїх однолітків. Таким чином вони намагаються здобути «авторитет». Проте часто булінг переростає у фізичне насилля.

Що таке булінг у школі, пише ТСН.ua.

Що таке булінг у школі

Якщо говорити простими словами, то булінг – це цькування, яке може сильно нашкодити не лише психологічному та моральному, але й фізичному здоров’ю дитини.

В законі України щодо протидії булінгу (цькуванню) цей термін визначається як дія чи бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильстві, які вчиняються стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, внаслідок чого їй могла бути заподіяна фізична чи моральна шкода.

За словами психологині, булінг – це один із видів насильства. Його може здійснювати як одна особа, так і група осіб до окремої особистості чи цілого колективу.

В дитячому спілкуванні булінг яскраво спостерігається, але існує таке цькування і серед дорослих.

Валігура впевнена, що будь-який колектив може стати місцем булінгу. Адже таке цькування має один яскравий аспект – дисбаланс положення в ієрархії колективу, боротьба за авторитет шляхом цькування певної особи.

Груповий булінг – що він означає

Груповий булінг не означає, що в ньому беруть участь кілька кривдників. Він може бути і один, а інші будуть виступати спостерігачами. Наприклад, якщо в класі одна дитина цькує іншу, а однокласники просто спостерігають за цим, можуть підтримувати кривдника, сміятися.

Згідно з результатами дослідження ЮНЕСКО, особи, які пережили булінг, часто мають проблеми із соціалізацією в дорослому житті, їхня успішність та відвідуваність у школі значно знижуються, але головне – дуже сильно страждає психологічне здоров’я дитини. Діти, які переживають булінг у школі, схильні до депресії, тривожних розладів та ПТСР. Часто вони схильні до самогубства.

Чи варто звинувачувати в булінгу особу, яка його переживає

Психологиня стверджує, що звинувачувати дитину, яка переживає булінг у школі, є недоречним. Більше того, це “віктімблеймінг”. За її словами, саме поява цькування стає причиною проблем і розвитку травм. Водночас страждати буде не лише та дитина, яка зазнає булінгу, але й спостерігачі. В психотерапії вже давно існує такий термін як “травма свідка”. Це коли людина отримує травматичний досвід, коли бачить цькування або переживає співчуття. А свідки і булінг – це два невід’ємні поняття.

В учасників булінгу є певні рольові моделі:

• особа, яка його переживає;
• споглядач, який такій особі співчуває, може стати на захист та накликати агресію на себе;
• ізолят – спостерігач, який не реагує на булінг;
• союзники агресора – спостерігачі, які можуть насміхатися з особи, що переживає булінг, відводячи увагу агресора від себе;
• агресор – зберігає своє положення в ієрархії завдяки булінгу.

Експертка вважає, що спостерігачі часто отримують травму, пов’язану із внутрішнім конфліктом, коли вони хочуть захистити себе та не опинитися на місці того, кого булять. Водночас у них також може виникати відчуття, що відбувається щось жахливе і потрібно якось цьому завадити. Союзники ж агресора переживають внутрішній конфлікт на фоні страху.

Чому за булінг у школі відповідальні дорослі

На думку психологині Бондани Валігури, за булінг у школі відповідальні саме дорослі, адже вони не навчилися вирішувати конфлікти мирним шляхом. Дуже часто агресор сам є особою, яка переживає домашнє насильство чи стає його свідком.

Діти поводять себе агресивно стосовно однолітків тому, що не вміють інакше. Також Валігура впевнена, що відповідальність за цькування повинні нести дорослі на інституційному рівні.

Пережитий булінг у школі переростає у проблеми в житті та психічному здоров’ї дорослих.