«Посіяв, обробив і зібрав»: як подружжя із Ковельщини вирощує гарбузи заради насіння
Подружжя Антоніна та Сергій із села Римачі Ковельського району вже шість років вирощують гарбузи заради насіння. Цьогоріч під культуру відвели 60 соток землі, однак через тривалу посуху врожай виявився гіршим, ніж торік. Більшість роботи господарі виконують вручну — від збирання гарбузів до вибирання та сушіння насіння.
Журналісти БУГу побували на городі у родини Антипюків і далі розкажуть детальніше про бізнес на гарбузовому насінні.
Гарбузи заради насіння Антоніна та Сергій почали вирощувати ще до пандемії коронавірусу. На це, розповідає чоловік, їх підштовхнула наявність вільної землі та можливість здавати насіння заготівельникам.
«Города багато не маємо. Картоплі садимо небагато, буряків майже зовсім не сіємо. Земля залишається вільною. Стали сіяти гарбузи, бо працюють заготівельники, які скуповують насіння», — розповідає Сергій.
Цього року подружжя засіяло гарбузами 60 соток. Торік під культурою було 40 соток, а цього сезону на тій ділянці вирішили посіяти овес, щоб чергувати культури й давати землі відпочити.
Цьогорічний урожай гарбузів на полі родини Антипюків.
Господарі кажуть, що збільшувати площу посадок не поспішають, адже догляд за гарбузами, збирання та обробка насіння потребують чимало фізичної праці.
Цього року на городі росли два сорти гарбузів — українська багатоплідна та турка. Однак на наступний сезон подружжя планує залишити лише турку.
За словами Сергія, сорт впливає не тільки на розмір гарбуза, а й на кількість, якість та зручність вибирання насіння.
«Гарбуз може бути не дуже великий, але всередині мати багато насіння. Воно гарне, і його легше вибирати», — пояснює господар.
Цьогорічна весна принесла господарям труднощі. Через тривалі заморозки відтермінували висів, а коли загроза минула і насіння посадили, то з’явилась нова проблема — відсутність опадів. Через це частину ділянки довелося пересівати.
«Більше як місяць не було дощів і не було сходів. Ті гарбузи, що зійшли з першого разу, одразу були гарніші. А ті, які пересівали, дали зовсім не той результат», — розповідає Сергій.
Посуха вплинула і на боротьбу з бур’янами. Якщо гарбузи вчасно сходять і розростаються, їхнє листя затіняє землю та стримує ріст бур’янів. Якщо ж рослини відстають у розвитку, бур’яни випереджають їх і заважають нормально рости.
У результаті цьогорічний урожай виявився меншим, ніж минулого року, хоча площа посіву була на 20 соток більшою.
Більшість роботи виконують вручну
Сам процес вирощування гарбузів Сергій описує просто: «Посіяв, обробив і зібрав». Проте за цією короткою фразою стоїть чимало роботи.
Гарбузи сіють трактором із сівалкою, частину ділянки пересівали вручну. Протягом сезону господарі обробляють землю культиватором, а також січуть рослини вручну.
«Спина болить, руки стомлюються. Але мусимо робити те, що мусимо», — каже Сергій.
Коли гарбузи достигають, подружжя збирає їх, вибирає насіння, миє та сушить. Усі ці етапи виконують самостійно.
Чому не наймають комбайн
На перший погляд, механізоване збирання мало б полегшити роботу. Однак для невеликого господарства важливо рахувати кожну витрату.
За словами Сергія, за послуги комбайна доведеться заплатити орієнтовно 200–230 гривень у розрахунку на один мішок, а сушіння насіння коштуватиме додатково близько 150 гривень.
При середній вазі мішка у 20 кілограмів та ринковій ціні насіння 50 гривень за кілограм, валова виручка з одного мішка становить близько однієї тисячі гривень.
Проте після відрахування 350–380 гривень на збирання та сушіння в господарів залишається лише 620–650 гривень. З цієї суми також необхідно покрити витрати на пальне, підготовку та обробіток землі, придбання добрив, засобів захисту рослин та інші господарські потреби, що додатково знижує фінальну рентабельність.
«Нам вигідніше вручну робити. Хай довше, хай тяжче, але тоді трохи більше заробітку залишається», — пояснює господар.
Процес вибирання насіння з гарбузів.
Сушіння також потребує постійної уваги. Насіння потрібно регулярно перемішувати, щоб волога виходила рівномірно. Якщо цього не робити, верхній шар може підсихати й утворювати плівку, через яку решта насіння гірше сохне.
У домашніх умовах, розповідає Сергій, за сприятливих умов насіння може висохнути за ніч, але протягом цього часу його необхідно перемішувати.
Процес сушіння насіння.
Ціни на насіння знизилися
Упродовж кількох років подружжя здає насіння одному й тому самому заготівельнику на базарі в Любомлі. За виручені кошти господарі також купують необхідні для землі добрива.
Минулого року, за словами Сергія, насіння продавали по 63 гривні за кілограм. Цього року ціна знизилася: їм називали суми від 45 до 55 гривень за кілограм.
Водночас витрати на пальне та інші матеріали зростають. Через це навіть за наявності врожаю заробіток може бути меншим, ніж очікувалося.
Цього сезону подружжя зібрало орієнтовно 50–70 кілограмів насіння. До ста кілограмів, припускає Сергій, цього року навряд чи вдасться дотягнути.
Чи сіятимуть гарбузи наступного року
Попри труднощі, Антоніна та Сергій не поспішають відмовлятися від вирощування гарбузів. Однак рішення про наступний сезон залежатиме від урожайності, погоди та того, наскільки вигідною буде ця справа.
«Якщо вчасно дощ піде, погода допоможе, то немає нічого надто важкого. А якщо доводиться сапати, пересівати й чекати, поки зійдуть гарбузи, тоді це вже важка робота», — підсумовує Сергій.
Для невеликого господарства вирощування гарбузів на насіння — це не лише робота на землі, а й постійний підрахунок витрат, залежність від погоди та багато ручної праці. І хоча цьогорічний урожай розчарував, господарі сподіваються, що наступний сезон буде щедрішим.
